Чотирнадцяте
березня
Класна
робота
Просте
ускладнене речення. Речення з однорідними членами. Однорідні члени речення
1. Усно
виконати вправу 217(с. 102), завдання А, Б.
2. Прочитати
правило с. 102-103.
3. Розглянути
таблиці:
А. Види та ознаки однорідних членів речення.
|
Види однорідних членів речення за їх
синтаксичною функцією |
Головні |
Другорядні |
|
підмети |
додатки |
|
|
присудки |
означення |
|
|
|
обставини |
|
|
Ознаки однорідних членів речення |
1.
Виступають одним членом речення. 2.
Зв’язані з одним членом речення. |
1.
Виступають одним членом речення. 2.
Відповідають на те саме питання. 3.
Залежать від одного головного члена речення. |
Б. Сполучниковий зв’язок між однорідними ченами речення
|
Відношення між
однорідними членами речення |
Сполучники |
З якою метою
використовуються |
Приклади |
|
єднальні |
і
(й), та (у значенні і), ані, і…і, ні …ні, ані …ані. |
Смислова
спорідненість, посилення заперечення, властивість підсилювальних часток |
Тільки на хмари, на небо виллю і жаль,
і
жагу
(В.Сосюра) |
|
Протиставні
|
а,
але, та, однак, зате, проте, тільки |
Виражають
протиставлення |
Довкола вже не тільки торішнє пріле листя,
а й зелена трава (Ю.Смолич) |
|
розділові |
або,
чи, або…або, чи…чи, то…то, не то … не то, чи то…чи то |
Указують
на непевність або можливість одного з двох явищ |
Чи то садок, чи то город,
чи то
поле
(Панас Мирний) |
Запам’ятай!
Між однорідними
членами речення може бути зв’язок:
1) безсполучниковий: Мати завжди вчить своїх дітей доброти,
щирості, працьовитості, поваги до
старших;
2) змішаний (перелічувальна інтонація і сурядний
сполучник): Кущ калини біля материнської
хати – це не тільки окраса, а й
глибокий символ, наш духовний світ, наша спадщина;
3) сполучниковий: Мамина ласка і бабусина доброта залишає глибокий слід у душі й серці
кожної людини.
5. Виконати
вправу 214 (І, ІІ)
Домашнє
завдання: Вправа 216 ( Знайти і виписати 4 речення
ускладнених однорідними членами).
Чотирнадцяте
лютого
Контрольна робота
Односкладні речення. Неповні речення
Варіант 1
І. Завдання
початкового рівня з вибором однієї правильної відповіді.
1. Який тип односкладного речення?
Гей,
рубали ворогів та по всіх фронтах. (П. Тичина).
А Узагальнено-особове.
Б Неозначено-особове.
В Означено-особове.
Г Називне.
3.
Укажіть безособове речення, в якому
правильно визначена граматична основа.
А Нам ніколи не доводилося бачити
браконьєра за його підлою
роботою (Остап Вишня).
Б Треба
було жити серед неприступних велетенських буків, ласкавих ліщин (П. Загребельний).
В
Поміж малою та головною фортецями було прокладено дорогу (Б. Вакуленко).
Г У книзі розповідається про цікавих і незвичайних тварин
нашої планети.
ІІ.
Завдання середнього рівня з вибором двох правильних відповідей.
4. Позначте варіанти, у яких містяться узагальнено-особові
речення.
А Вербником
обсаджували дороги й городи, греблі й ставки, піщані пагорби і береги річок (В.Сухомлинський).
Б Коли
будували Змієві вали? (М.Федоренко).
В Не
родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Нар. творчість).
Г Від
добра добра не шукають (Нар. творчість).
Ґ Стоїть церква над самою водою як та свічка в
підсвічникові блискає проти сонця блискучим хрестом (І.Нечуй-Левицький).
Д Хліб у народі завжди берегли, цінували,
ставились як до святині (Л.Артюх).
5. Укажіть
складні речення, утворені з односкладного і двоскладного речень.
А Тимко відчував
холодну і липку в’язь лугової землі, і почуття це було неприємним (Г.Тютюнник).
Б
Хвилинами його брав жаль, і він стримував косу (Г. Тютюнник).
В
Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками (Г. Тютюнник).
Г Зло відступало до найдальших обріїв уяви, треба було жити й
кохати (П. Загребельний).
Ґ Не було ні хомута, ні голобель, і ніхто не сіпав за віжки,
вказуючи шлях (В. Дрозд).
Д Відчуваєш себе щасливою, і хочеться обійняти весь світ (П. Загребельний).
6. Вкажіть
варіанти, у яких містяться «зайві» речення.
А. І дощ, і сніг,
і віхола, і вітер (Л. Костенко).
Б. Затінок.
Сутінок, день золотий (Л.Костенко).
В. Хай нашу пісню
несуть вітри (Олександр Олесь).
Г. Густа,
обважніла від роси тиша (Д. Прилюк).
Ґ. Нам треба
голосу Тараса (П. Тичина).
Д. Високі сосни.
Серпень. Спека (М. Сингаївський).
ІІІ. Завдання достатнього рівня.
7. Установи
відповідність між односкладними реченнями та їх видами.
|
1 означено-особове |
А Озимі жито та
пшеницю сіють наприкінці літа або осені (Дит. енц.). |
|
2 неозначено-особове |
Б Дощем, як
слізьми, заливало весь видимий і невидимий світ. (П. Загребельний). |
|
3 узагальнено-особове |
В Сім раз одмір, а
раз одріж. (Нар. творч.).
|
|
4 безособове |
Г Місяць
ясний. Темна нічка. Плесо тихих вод (X. Алчевська). |
|
|
Д
А то тільки ходиш, розводячи руками. (М. Семенко).
|
8.
Зробити синтаксичний розбір речення (підкреслити члени речення, дати
характеристику реченню):
Словом і піснею хочу славити нашу
родину (М. Сингаївський).
Сьоме лютого
Класна робота.
Тема:
Односкладне речення як частина складного речення. Повні й неповні речення. Тире в неповних реченнях.
1. Прочитати.
Неповні
речення
Прості речення за наявністю головних і
другорядних членів поділяються на повні й неповні. У повному реченні є всі
потрібні для висловлювання думки члени речення, у неповному пропущено один або
кілька членів, головних чи другорядних, але їх можна легко відтворити:
– із попередніх речень або його
частин:
Шабля ранить тіло, а слово – душу (Народна творчість). У другій частині складного речення
пропущено слово ранить;
– зі змісту самого неповного речення:
Сиві мальви при дорогах на Волині (Л. Костенко).
Коли на місці пропуску у вимові робиться пауза, то на письмі
ставиться тире: Дерево міцне корінням, а
людина – друзями (Народна творчість).
Односкладні речення не можна вважати неповними на тій підставі, що в них
немає другого головного члена речення. Підмет чи присудок у них не пропущено,
він просто не потрібний.
2. Записати. Вказати речення односкладні та
неповні.
На пагорбі зеленім – хата. Криниця. Ясени.
Автомобіль. Стіл на подвір’ї. Пісня – предків біль. Вишневоокі мальви – як
дівчата. (Д.Павличко.) Літо. Свято. В місті тиша. (Олександр Олесь.) Степ.
Кам’яна баба. А їй на чоло орел. (М.Доленго.) Світає. В дорозі – тиждень.
(М.Самійленко.)
3. Переписати, розставляючи розділові знаки
(подаємо речення без їх вилучення).
Дерево шанується плодами, а
людина своїми ділами. Дерево міцне корінням, а людина завзятістю. Від яблуні яблуко, від сосни
шишка. Під злим круком зле яйце. Надія в людини попереду, а гріх позаду. Молодий до праці, старий до бесіди. Сам голий, а сорочка за пазухою.
Перо про папір, а голка про сорочку.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Випишіть
із текстів неповні речення, підкресліть члени речення.
1. Ми з Митьком давно мріяли поїхати до Юрківки, села, де жила
Митькова бабуся…
- Уявляєш собі? - казав Митько. - Ліс. А в лісі озеро. А на березі
курінь. А в курені - ми. А поруч багаття. І казанок із юшкою. І роби собі, що
хочеш. Хоч на голові стій. А кругом - ні душі (Я. Стельмах).
2. Море спить. Точнісінько, як людина. Високо здіймає груди,
схропує сонно, ліниво… Коли море спить, вже ніяка сила його не розбудить.
Ліниво похлюпує об камінь хвильками, полощеться тихо, сонно, розніжено (Ю.
Збанацький).
3. Ох і очеретяна ж річка Оскіл! Ох і рибна ж вона! А яка вода в
Оскалі! Лагідна, ласкава, м’яко-шовкова! (Остап Вишня).
Тридцять перше січня.
Класна робота
Односкладні прості речення з
головним членом у формі присудка (безособові) і
підмета (називні).
РМ № 9. Ділові
папери. План роботи.
1. Розглянути таблицю.
|
Способи вираження
головного члена |
Приклад |
Значення |
|
Безособове
дієслово |
Смеркалося… огонь огнем
кругом запалало. |
Дія
чи стан реалізується незалежно від особи; головний член взагалі не передбачає
виконавця. |
|
Особове
дієслово вжите в безособовому значенні |
Потемніло,
завітрило,
закрутила курява. |
|
|
Неозначеною
формою дієслова (інфінитив) з допоміжними словами |
Можна
вибрать
друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати. |
|
|
Дієслівними
формами на –но, -то |
Вже
пройдено
стільки, а пісні немає… |
|
|
Прислівником
|
В
хаті було чисто та гарно, як у квітнику. |
2.
«Закодуй речення». ( Речення не переписувати. Форма запису:
1.3;…)
Прочитай речення. Знайди у них головний член.
Цифрами познач спосіб його морфологічного вираження:
1 -
безособове дієслово;
2 -
особове дієслово вжите в безособовому значенні;
3 -
прислівником;
4 -
дієслівними формами на –но, -то;
5 – інфінитив.
1. Батькові тривожно, так тривожно на душі. 2. Не
можна не милуватися розквітим соняхом. 3. Нам дуже пощастило. 4. Випускниками
біля школи посаджено кущі калини. 5. Від тьохкання соловейка аж у вухах
дзвеніло. 6. І тоді хочеться жити, працювати, творити… 7. Можна в березні
побачити сльози берізки. 8. Пахло прив’ялою травою. 9. Надворі віє, крутить,
мете, хурделить.
3. Прочитати.
Називними є односкладні речення, у яких підмет стверджує наявність
предметів чи явищ. Називні речення
бувають непоширенеми (одне слово): Весна. І поширеними (за
рахунок означень і додатків): Глибока ніч. Можуть мати
вказівні частки це, то, ось: Ось наш дім. То наш
сад.
Щоб не
сплутати називні речення з непоширеними двоскладними реченнями зі складеним
імкнним присудком, де основна частина виражена прикметником чи дієприкметником,
слід звернути увагу на порядок слів: у називних реченнях означення стоїть перед
підметом (Ясний
день.). У двоскладних
реченнях іменна частина складеного присудка стоїть після підмета: День ясний.
Називні речення
можуть входити до складних речень. Наприклад: Сонце в небі, пташки
співають. Уживають їх у художньому
стилі для краси і точності думки.
4. Поширте подані називні речення другорядними
членами. Запишіть їх у зошити.
Річка. Ліс. Сніги. Зима. Народ.
5. Записати пари речень. Виділити граматичні
основи.Яке речення є двоскладним, а яке – односкладним.
Зоряна ніч. Ніч зоряна.
Широкий степ. Степ широкий.
6. Виконати вправу 411 (с. 196).
Двадцяте січня.
Класна робота.
Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів
комами.
1. Опрацювати
параграф 19 за підручником (с.135, 136, 137, 138).
Запишіть речення, знайдіть і підкресліть
порівняльні звороти. Поясніть вживання коми при порівняльних зворотах.
1. А хмара, як гуска, в ставочок пірнає і, мабуть, скубе молодий
плавунець... (Н. Горик).
2. Посипався, як з решета, наглий краплистий дощ... (І.
Нечуй-Левицький).
3. На пелюстках квітів, неначе перли в намисті, мерехтять
краплинки роси.
4. Є люди, як дуби. І є дуби, як люди (Д. Павличко).
5. Було моє життя, як ночі горобині (Л. Костенко).
6. Він був неначе сонний. Упав як підкошений.
7. Хлопець зайшов до хати червоний як рак.
8. Кирпатий круглий, як картопля, ніс, коротке лице, чорні брови й
блискучі та круглі, як терен, очі — усе в ньому виявляло чоловіка швидкого,
проворного (І. Нечуй-Левицький).
2. Запишіть, розставляючи розділові знаки. Укажіть порівняльні
звороти. Визначте їх синтаксичну роль.
1. Сонечко грало рожевим промінням по рівній, як скло, пелені
Дніпра (О. Засенко).
2. Через душі, мов через вокзали, гуркотять состави почуттів (В.
Симоненко).
3. Мелашка була потрібна в господарстві як робітниця (І.
Нечуй-Левицький).
4. Зимовий вечір, закуривши люльку, розсипав зорі, наче іскри (В.
Симоненко).
5. Весело глянули хмарки в блакитне море, як у люстру (А. Кащенко).
6. Через історичні місця, події, дати, як через магічні кристали,
висвічується нащадкам сива давнина (О. Засенко).
7. Весняне сонце вже припікало, як улітку. :
8. Ліс гомонить, мов живий (А.. Малишко).
9. Шевченко як поет відомий усьому людству.
10. Франко знав і любив народну пісню як учений і як патріот.
3. Запишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки і букви та
розкриваючи дужки:
Було тихо як вос..ни Вітер не тривожив зелених ялиць і
берізок(красунь) які дивлячись у спокійне дзеркало ріки з обох берегів не
рухались наче завмерли Навіть дим виходячи з труби пароплава (Р,р)омантика
довго стояв рівною чорною смугою на безхмарному син..ому небі.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: ВПРАВА 230
Тринадцяте
січня.
Класна
робота.
Види
обставин( за значенням), способи вираження їх.
1. Вправа «Продовжте
речення»
1. За
наявністю чи відсутністю головних і другорядних членів речення поділяються на…
2. Речення,
до складу якого входять тільки головні члени, називаються ...
3. Речення,
до складу якого входить хоч один другорядний член, є …
4.Другорядні члени речення – це…
5.Додаток – це…
6.Додатки бувають …
7.Означення – це…
8.Означення бувають ….
9.Різновидом означення є …
10.Вона виражається…
2. Опрацювати матеріал
за підручником с. 132, 133.
3. виконати вправу 214.
4. У кожному з речень
підкреслити члени речення. До кожної обставини поставити питання.
Добру кожен з нас
щиросердно служитиме. (Д. Білоус.) На вустах розквітає слово і любистково, і
барвінково. (П. Осадчук.) Хворих відвідуйте щедро, щиро гостей вітайте!
(Володимир Мономах.) За вечірнім пругом сонечко сідає. Вже й туман спливає в
голубу росу. (Л. Забашта.) Місяць над лісом всміхнувсь золотою щокою. (Є.
Гуцало.) Ще вчора мляво хлюпало із хмар. (П. Тичина.)
Домашнє
завдання: Параграф 18, вправа 216.
Немає коментарів:
Дописати коментар