Сімнадцяте
лютого
Класна
робота
(1
та 2 підгрупа)
Перехід
прикметників з однієї групи в іншу.
Завдання
1. Утворіть
словосполучення. Виділіть закінчення прикметників, встановивши їхній рід.
Морський (берег, хвиля, повітря);
могутній (дуб, сила, військо).
Прочитати.
Прикметники мають здатність переходити з однієї
групи до іншої.
Вживаючись у переносному значенні, відносні
та присвійні прикметники можуть переходити з одного розряда в
інший:
Якісні — відносні:
Легка пір’їна — вказує на вагу, ознака, яку ми сприймаємо
безпосередньо — якісний прикметник;
легка атлетика — постійна ознака
предмета, яка не виражається в більшій чи меншій мірі — відносний
прикметник.
Відносні — якісні:
золотий перстень — перстень із золота — відносний
прикметник;
золоті руки — умілі руки:
характеристика людини: якісний прикметник;
вишневий сік — сік з вишні — відносний прикметник;
вишнева сукня — колір, сприймаємо
безпосередньо органами зору — якісний прикметник.
Присвійні —відносні:
батьківське збіжжя — майно, речі батьків —присвійний
прикметник;
батьківські збори — збори батьків — відносний
прикметник.
Присвійні — якісні:
левова грива — грива лева — присвійний
прикметник;
левова частина — велика частина
чогось, розмір — якісний прикметник.
Завдання
2.
Записати прикметники, визначити розряд за значенням.
Скляний посуд, скляне повітря,шоколадний
торт,шоколадна засмага,Оленчин пенал,ведмежа лапа,ведмежа послуга,ведмежа
шкура,дерев*яний стіл, дерев*яна хода,залізна труба,залізний характер, Андріїв
зошит, Ярославів олівець,добрий чоловік, зимовий день,державна мова, смачна
страва,ослячі вуха, мамина хустка.
Завдання
3. Словосполучення «іменник + іменник» замінити на словосполучення «прикметник
+ іменник».
Визначити
розряд ужитих прикметників.
Варення із малини,зошит для Тетянки,шапка для
батька,дупло білки,огорожа із дерева,лан пшениці,кабінет для навчання,день
зими,каша з молоком,стіл для письма.
Завдання
4.
Замінити виділені слова прикметниками:
журнал
для дітей — …,
автобус у селі — …,
книжка для записів - …, збори для батьків — …, квітка з
шоколаду — … .
Завдання
5. Прикметники «легкий»,
«весняний», «кам*яний», «солодкий», «заячий» увести у словосполучення так,щоб вони належали до різних розрядів.
Зразок: золота сережка – золоті руки.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: параграф 40, сторінка 135, вправа 381.
Сімнадцяте
лютого
Класна
робота
(2
підгрупа)
Групи
прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні.
1.
Переписати
речення,підкреслити у них прикметники,визначити рід,число,відмінок. З”ясувати
яку синтаксичну роль виконують прикметники у даних реченнях.
Настала холодна,сніжна зима. Дні
стали коротшими,а ночі довшими.
Сувора чарівниця прикрасила дерева
сріблястим інеєм,укутала поля білою
ковдрою ,скувала річку товстою кригою,розмалювала вікна химерними візерунками.
М”який ,пухнастий сніг рівним шаром покрив
землю. Все навколо стало білим і ошатним.
Зима казкова.
2.
Прочитати.
За своїм значенням і граматичними властивостями прикметники
поділяються на три розряди: якісні, відносні й присвійні.
Якісні прикметники
виражають ознаку предмета, яка може бути властива предмету в більшій або меншій
мірі (колір, розмір, сила, температура, смак і под.): червоний, високий,
низький, широкий, веселий, теплий, товстий, старий, молодий, міцний.
Відносні прикметники
виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не може бути в
предметі в більшій чи меншій мірі: осінні дощі (дощі, які бувають восени),
дитяча книжка (книжка для дітей), весняні квіти (квіти, які бувають навесні).
Присвійні прикметники
виражають ознаку, яка вказує на приналежність предмета якійсь особі, рідше —
тварині: батьків кожух, братів мотоцикл, материна хустка, вороняче гніздо і
відповідають на питання чий?
Якісні |
Відносні |
Присвійні |
добрий |
дерев’яний |
мамина
(хустка) |
мудрий |
зимовий |
Оленчин
(портфель) |
білий |
сільський |
вовча
(лапа) |
кислий |
мовний |
пташине
(перо) |
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Якісні
прикметники можуть утворювати словосполучення з прислівниками дуже,
трохи, надзвичайно, надто. НАПРИКЛАД: дуже добрий,
надзвичайно гострий. Відносні ж прикметники не утворюють сполучень з названими прислівниками.
3. За підручником виконати вправу 374.
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ. Параграф 40, вправа 375 (ІІ).
Шістнадцяте
лютого
Класна
робота.
(1
підгрупа)
Групи
прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні.
1.
Переписати
речення,підкреслити у них прикметники,визначити рід,число,відмінок. З”ясувати
яку синтаксичну роль виконують прикметники у даних реченнях.
Настала холодна,сніжна зима. Дні
стали коротшими,а ночі довшими.
Сувора чарівниця прикрасила дерева
сріблястим інеєм,укутала поля білою
ковдрою ,скувала річку товстою кригою,розмалювала вікна химерними візерунками.
М”який ,пухнастий сніг рівним шаром
покрив землю. Все навколо стало білим і ошатним.
Зима казкова.
2.
Прочитати.
За своїм значенням і граматичними властивостями прикметники
поділяються на три розряди: якісні, відносні й присвійні.
Якісні прикметники
виражають ознаку предмета, яка може бути властива предмету в більшій або меншій
мірі (колір, розмір, сила, температура, смак і под.): червоний, високий,
низький, широкий, веселий, теплий, товстий, старий, молодий, міцний.
Відносні прикметники
виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не може бути в
предметі в більшій чи меншій мірі: осінні дощі (дощі, які бувають восени),
дитяча книжка (книжка для дітей), весняні квіти (квіти, які бувають навесні).
Присвійні прикметники
виражають ознаку, яка вказує на приналежність предмета якійсь особі, рідше —
тварині: батьків кожух, братів мотоцикл, материна хустка, вороняче гніздо і
відповідають на питання чий?
Якісні |
Відносні |
Присвійні |
добрий |
дерев’яний |
мамина
(хустка) |
мудрий |
зимовий |
Оленчин
(портфель) |
білий |
сільський |
вовча
(лапа) |
кислий |
мовний |
пташине
(перо) |
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Якісні
прикметники можуть утворювати словосполучення з прислівниками дуже,
трохи, надзвичайно, надто. НАПРИКЛАД: дуже добрий,
надзвичайно гострий. Відносні ж прикметники не утворюють сполучень з названими прислівниками.
3. За підручником виконати вправу 374.
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ. Параграф 40, вправа 375 (ІІ).
Шістнадцяте
лютого
Класна
робота
(2
підгрупа)
Прикметник:
загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
1.
Прочитай
і запам’ятай!
Прикметник –
частина
мови, вказує на ознаку предмета, відповідає
на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
який? добрий
чий? материн
яка? жовта чия?
батькова
яке? гаряче чиє?
братове
які? залізні чиї?
Сестрині
Прикметник змінюється:
-
за родами (тільки в однині): веселий, весела,
веселе;
-
за числами: смачний сніданок, смачні страви;
-
за відмінками.
Прикметник виражає ознаку:
-запаху (запашний, п’янкий);
- кольору (білий,зелений);
- віку (давній, молодий);
- розміру (величезний, середній);
- матеріалу (діамантовий, дерев’яний);
- якості ( твердий, гнучкий);
- приналежності ( братів, бабусин);
- простору (далекий близький);
- часу ( ранній, вчорашній).
За значенням прикметники поділяються на якісні,
відносні, присвійні.
У реченні найчастіше бувають означенням:
Пливуть над степом хмари волохаті.
Рідше – присудками: Повітря було холодне
й чисте.
Прикметники збагачують наше мовлення, роблять його точнішим, виразнішим,
образнішим.
Найчастіше вживаються в описах предметів, природи, зовнішності людей
тощо.
Особливої
виразності й образності надають мовленню прикметники ужиті в переносному
значенні, прикметники-синоніми та прикметники-антоніми.
ЗАПАМ’ЯТАЙ!
1. Прикметники
завжди ставлчться в тому ж роді числі і відмінку, що й іменник, з яким вони
вживаються.
2. Початкова
форма прикметника – називний відмінок чоловічого роду.
Виконай
завдання 1. Утворіть словосполучення, добираючи до
прикметників відповідні іменники.
Прикметники |
Іменники |
Залізна,
старий, золотий, свіже, нове, давня, бабусині, морський, зоряне, правильна |
Кінь,
годинник,повітря, воля, історія,взуття, прибій, окуляри, відповідь, небо. |
Наприклад:
залізна воля (жін.рід, одн. Н.в.)
Завдання
2.
Спишіть текст, добираючи з довідки прикметники.
… води …
Я стрічав у дорозі.
… хмари, діброви,
… ранки та грози…
Там береза …
Зводить голову тихо.
Ліс обмірює оком
… дроздиха …
Довідка: тихі, дніпрові, сині, спіі,
висока, сизокрила.
Завдання
3.
Спишіть речення. Виконайте синтаксичний розбір речень ( підкресліть гоовні і
другорядні члени речення).
Живу і дихаю рідною мовою.
Ми гуляли зимовим містом.
Ти гордий на своїй землі.
Голос ніжний у вербової сопілки.
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ. Напишіть твір – мініатюру «Моя улюблена пора
року», використовуючи прикметники.
.
П’ятнадцяте
лютого
Класна
робота
1 група.
Прикметник:
загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
1.
Прочитай
і запам’ятай!
Прикметник –
частина
мови, вказує на ознаку предмета, відповідає
на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
який? добрий чий?
материн
яка? жовта чия?
батькова
яке? гаряче чиє?
братове
які? залізні чиї? Сестрині
Прикметник змінюється:
-
за родами (тільки в однині): веселий, весела,
веселе;
-
за числами: смачний сніданок, смачні страви;
-
за відмінками.
Прикметник виражає ознаку:
-запаху (запашний, п’янкий);
- кольору (білий,зелений);
- віку (давній, молодий);
- розміру (величезний, середній);
- матеріалу (діамантовий, дерев’яний);
- якості ( твердий, гнучкий);
- приналежності ( братів, бабусин);
- простору (далекий близький);
- часу ( ранній, вчорашній).
За значенням прикметники поділяються на якісні,
відносні, присвійні.
У реченні найчастіше бувають означенням:
Пливуть над степом хмари волохаті.
Рідше – присудками: Повітря було холодне
й чисте.
Прикметники
збагачують наше мовлення, роблять його точнішим, виразнішим, образнішим.
Найчастіше
вживаються в описах предметів, природи, зовнішності людей тощо.
Особливої
виразності й образності надають мовленню прикметники ужиті в переносному
значенні, прикметники-синоніми та прикметники-антоніми.
ЗАПАМ’ЯТАЙ!
1. Прикметники
завжди ставлчться в тому ж роді числі і відмінку, що й іменник, з яким вони
вживаються.
2. Початкова
форма прикметника – називний відмінок чоловічого роду.
Виконай
завдання 1. Утворіть словосполучення, добираючи до
прикметників відповідні іменники.
Прикметники |
Іменники |
Залізна,
старий, золотий, свіже, нове, давня, бабусині, морський, зоряне, правильна |
Кінь,
годинник,повітря, воля, історія,взуття, прибій, окуляри, відповідь, небо. |
Наприклад:
залізна воля (жін.рід, одн. Н.в.)
Завдання
2.
Спишіть текст, добираючи з довідки прикметники.
… води …
Я стрічав у дорозі.
… хмари, діброви,
… ранки та грози…
Там береза …
Зводить голову тихо.
Ліс обмірює оком
… дроздиха …
Довідка: тихі, дніпрові, сині, спіі,
висока, сизокрила.
Завдання
3.
Спишіть речення. Виконайте синтаксичний розбір речень ( підкресліть гоовні і
другорядні члени речення).
Живу і дихаю рідною мовою.
Ми гуляли зимовим містом.
Ти гордий на своїй землі.
Голос ніжний у вербової сопілки.
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ. Напишіть твір – мініатюру «Моя улюблена пора року»,
використовуючи прикметники.
П’ятнадцяте
лютого
(1 і 2 група виконати на окремих подвійних листочках в лінію)
Контрольна
робота №5
«Іменник.
Відмінювання іменників» (частина ІІ).
1. У якому рядку всі
іменники в орудному відмінку однини матимуть закінчення -ою?
а) липа, шия, круча; б) Ілля, Микола, Олена;
в)
груша, миля, точка; г)береза,
крупа, левада.
2. У якому рядку всі
іменники в орудному відмінку однини матимуть закінчення -ею?
а) липа, шия, круча; б) Ілля, Микола, Олена;
в) груша, миля, вежа; г) береза, крупа, левада.
3.
У якому рядку всі іменники в кличному
відмінку однини матимуть закінчення -е?
а) круча, Мотря, пісня; б) Ілля, листоноша, жінка;
в) матуся, Юлія, тополя; г) доня, Аліна, книга.
4.
У якому рядку всі іменники в кличному
відмінку однини матимуть закінчення -о?
а) круча, Мотря, доня; б) Ілля, листоноша, пісня;
в) матуся, Юлія, тополя; г), жінка, Аліна, книга.
5.
У якому рядку всі іменники в родовому
відмінку однини матимуть закінчення –у
(-ю)?
а) пісок, додаток, трактор; б) епізод, інститут, вид;
в) ясен, барвінок, вальс; г) травень, хліб, дощ.
6.
У якому рядку всі іменники в родовому
відмінку однини матимуть закінчення –а
(-я)?
а) пісок, додаток, трактор; б) епізод, інститут, вид;
в) ясен, барвінок, вальс; г) травень, хліб, дощ.
7.
У якому рядку всі незмінювані іменники
чоловічого роду?
а) мосьє, шимпанзе, какаду; б) мадам, цеце, Кіліманджаро
(гора);
в) Міссісіпі (річка), СТО, соло;
г) капучино, Туапсе (місто), журі.
8.
У якому рядку всі незмінювані іменники
жіночого роду?
а) мосьє, шимпанзе, какаду; б) мадам, цеце, Кіліманджаро
(гора);
в) Міссісіпі (річка), СТО, соло;
г) капучино, Туапсе (місто), журі.
9.
Установіть відповідність між орфограмою
та правилом, що її пояснює
1 |
(Не)ук,
(не)нависть. |
А |
протиставлення |
2 |
(Не)щастя,
а горе. |
Б |
заперечує
лексичне значення слова |
3 |
(Не)друг,
(не)воля |
В |
без
не не вживається |
4 |
Це
зовсім (не)диво. |
Г |
можна
замінити синонімом |
10.
Провідміняти Ковальчук Олег Іванович, Калініченко Ольга Петрівна.
11. Від поданих
іменників утворити чоловічі та жіночі імена по батькові.
Василь, Прокіп, Матвій,
Ярослав, Юрій, Кузьма, Лука, Сава.
12.
Запишіть правильно слова:
печ(и,е)во, буряч(и, і)ння, вар(и,е)во, квасол(и, і)ння, кач(и,е)ня, гор(и,
і)ння, мар(и,е)во, вул(и,е)чка, вікон(и,е)чко, водо/канал, пів/арки,
шести/денка, перекоти/поле, мати/й/мачуха, авто/вело/мото/пробіг, екс/прем’єр, стоп/кран,
пів/огірка, Перебий/ніс, максі/пальто.
Завдання
1-8 (0,5б.), 9 - 12 по 2б.
Десяте лютого
Класна
робота
Тема:
Узагальнення вив з теми «Іменник. Відмінювання іменників». Тренувальні
в
1.
Поставити
подані іменники у формі орудного відмінка однини.
Сажа, круча, хода,
м’ята, лопата, сторона, праця, огорожа, сторожа, Докія, олія, господиня.
2.
Поставте
подані іменники у формі кличного відмінка.
Василина, Микита,
мальва, зоря, лисиця, Софія, Валюся, матуся, миша, дуб, козак, зайчик, ніч,
радість.
3.
Поставте
іменники кожного рядка у формі родового відмінка однини. Визначити «зайве»
слово.
А абориген, абсолютизм, арбітр, актор
Б багач,
баланс, банкір, батіг
В
відгомін, відгук, вітер, власник
Г галас,
гаманець, гель, героїзм
4. Визначити рід поданих слів.
Фламінго, пюре, шимпанзе, Баку, радіо,
метро, міс, ателье, цеце, радіо.
5. Переписати, розкриваючи дужки.
Де пташки і зоота клітка – (не)воля. Такий
(не)жить – хоч би вижить. Панська ласка – (не) коляска, (не)сядеш і (не)поїдеш.Бійся (не)чорта, а лихого
чоловіка.Ситий голодному (не)товариш.
6.
Від
поданих іменників утворити чоловічі та жіночі імена по батькові.
Гордій, Никифор, Мирослав, Хома, Федір.
7. Записати, знімаючи риску.
Альфа/промені, відео/фільм, генерал/майор,бізнес/проєкт,
чорно/слив, євро/ринок, пів/кроку, пів/місяця, напів/темрява, полумисок.
Домашнє
завдання: Виконати тестові завдання на сторінці 128-129.
Дев’яте
лютого.
Класна
робота.
Тренувальні
вправи.
Разом пишемо:
1) складні іменники, у яких поєднані за
допомогою сполучного голосного звука дві основи, друга з яких — віддієслівного
походження: водопі́й, водола́з, газогі́н, глибиномі́р, глиноко́п, дровору́б,
лісоспла́в, ляльково́д, металорі́з, м’ясої́д, самохі́д, сінокі́с, солева́р,
стрічкорі́з, теплово́з, трубокла́д, хлібода́р, хліборі́з;
2) складні іменники, утворені
поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного
голосного звука: білокрі́вці, високогі́р’я, густолі́сся, дрібно́ліс,
жовто́цвіт, синьоцві́т, червононі́жка, червонопі́рка, чорно́зем, чорно́ліс,
чорно́слив;
3) складні іменники, утворені за
допомогою сполучного голосного звука з двох іменникових основ: верболі́з,
газобало́н, глинопісо́к, лісосте́п, людиноде́нь, льонолавса́н, металопла́ст,
носорі́г, сталебето́н, то́ннокіломе́тр, торфогні́й, шлакобло́к), а також
іменники, першою частиною яких є незмінна основа іншомовного походження
на о, а: автомагістра́ль, агрокульту́ра,
велопробі́г, відеофі́льм, дискому́зика, кіноза́л, радіокоміте́т, стереоекра́н,
фотоспра́ва, єврори́нок, нанодіагно́стика; медіалінгві́стика;
4) складні іменники, утворені з
дієслова у формі другої особи однини наказового способу та іменника: гори́цвіт,
зірви́голова, перекоти́по́ле, пройди́світ; Коли́вушко, Непи́йпиво, Непи́йвода,
Переби́йніс, Тягни́бік, Уби́йвовк (прізвища);
5) складні іменники, утворені з
кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівників дев’яносто,
сто — називного), іменникової основи та суфікса: дванадцятито́нка,
двохсотрі́ччя, дев’яностоп’ятирі́ччя, дев’яносторі́ччя, стоп’ятдесятирі́ччя,
сторі́ччя, трьохсотп’ятдесятирі́ччя, шестиде́нка.
Примітка. Якщо такий числівник у складних
іменниках означає дво-, тризначне число і записаний цифрами, то його приєднуємо
до другої частини за допомогою дефіса: 750-рі́ччя, 900-рі́ччя.
6) складні іменники з першою
частиною напів-, полу-: напівавтома́т,
напівімла́, напівку́щ, напівлюди́на, напівма́впа, напівпітьма́, напівпра́вда,
напівфабрикат; полу́драбок. полу́кіпок, полу́мисок.
Примітка. Невідмінюваний числівник пів зі значенням ‘половина’ з
наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка
однини пишемо окремо: пів а́ркуша, пів відра́, пів годи́ни, пів лі́тра,
пів мі́ста, пів огірка́, пів о́строва, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми; пів
Євро́пи, пів Ки́єва, пів Украї́ни. Якщо ж пів з наступним іменником у
формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення
половини, то їх пишемо разом: піва́ркуш, пі́вдень, півза́хист,
півко́ло, півку́ля, півлі́тра (розм. ‘пляшка з горілкою або іншою
випивкою ємністю 0,5 літра’), півмі́сяць, піво́берт, півова́л,
піво́стрів.
7) складні іменники, утворені з трьох і
більше основ: автомотогурто́к, радіоспектрогеліогра́фія,
світловодолікува́ння, термогідродина́міка.
2. З дефісом пишемо:
1) складні іменники, утворені з двох
самостійних іменників без сполучного голосного звука. У них відмінюємо або
обидва іменники, або тільки другий. Обидва іменники відмінюємо, якщо вони
означають:
а) спеціальність, професію, наукові
звання: гінеко́лог-ендокрино́лог, лі́кар-еко́лог,
магніто́лог-астроно́м, худо́жниця-карикатури́стка, членкореспонде́нт;
б) протилежні за змістом поняття: купі́вля-про́даж,
ро́зтяг-стиск;
в) казкових персонажів: За́йчик-Побіга́йчик,
Лиси́чка-Сестри́чка, ЦапВідбува́йло;
г) рослини: брат-і-сестра́;.
2) другий іменник складного слова
відмінюємо, якщо перший:
а) визначає певну прикмету чи
особливість предмета, особи, явища, названих другим: бі́знес-план, бі́знес-проє́кт,
блок-систе́ма, буй-ту́р, ди́зельмото́р, до́пінг-контро́ль, дур-зі́лля,
жар-пти́ця, інтерне́т-вида́ння, інтерне́т-по́слуга, ко́зир-ді́вка,
компа́кт-диск, кре́кінг-проце́с, піа́р-а́кція, піа́р-кампа́нія, розри́в-трава́,
фан-клу́б, фі́тнес-клуб, чар-зі́лля;
б) є назвою літери грецького алфавіту,
що лексикалізувалася: а́льфапро́мені, а́льфа-ро́зпад, а́льфа-части́нка,
бе́та-про́мені, бе́та-ро́зпад, бе́та-части́нка, де́льта-промі́ння,
де́льта-фу́нкція, де́льта-части́нка;
в) разом із другим становить єдине
найменування військового звання, державної посади (генера́л-лейтена́нт,
генера́л-майо́р, прем’є́р-міні́стр), одиниці вимірювання чого-небудь (кілова́т-годи́на,
мегава́т-годи́на), узвичаєних музичних понять (до-діє́з, мі-бемо́ль,
сі-бемо́ль, соль-діє́з та ін.), проміжних сторін світу (норд-ве́ст,
норд-о́ст), деяких рослин (сон-трава́, ма́ти-й-ма́чуха);
г)є невідмінюваним іменником іншомовного
походження: су́ші-бар, карао́ке-бар;
3) складні іменники, утворені з двох
самостійних слів за допомогою сполучного голосного о: монго́ло-тата́ри,
у́гро-фі́ни, А́встро-Уго́рщина;
4) першу частину складного слова
(написану разом або з дефісом), за якою вжите слово з такою самою, як у першої,
другою частиною: а́удіо- та відеопроду́кція, ку́лько- й
роликопідши́пники, на́ціє- й державотві́рні проце́си, ра́діо- й телеапарату́ра,
те́пло- й гідроелектроста́нції.
1. Запишіть складні іменники разом або через дефіс. Поясніть їх
правопис.
(Дощо)мір, (людино)день,
(авіа)(моторо)будування, (віце)адмірал, (хліб)сіль, (життє)пис, (перекоти)поле,
(п’яти)річка, (стоп)кран, (трудо)день, (приворот)зілля, (міні)футбол,
(лісо)сплав, (радіо)комітет, (купівля)продаж, (лікар)еколог, експорт(імпорт),
(мати) (й) (мачуха), (чар)зілля, (блок)система, (прем’єр)міністр,
(кіловат)година, (сто)річчя, (тепло) (й) (гідро)електростанція,
лікар(терапевт), інженер(механік), і звіробій(трава).
2. Запишіть слова, поясніть правопис
частин пів-, напів-, полу- з іменниками.
Пів/ящика, напів/провідник, пів/аркуша,
пів/коло, пів/години, пів/дюжини, пів/карбованця, пів/місяця, пів/яблука,
пів/юрти, пів/Києва, пів/огірка, напів/автомат, напів/сон, пів/день,
полу/мисок, полу/кіпок, пів/класу, пів/Кавказу, напів/фабрикат, пів/острів,
пів/Одеси.
3. Запишіть складні
іменники разом або через дефіс. Поясніть їх правопис.
Максі/спідниця, всюди/хід,
льон/кучерявець, електро/поїзд, світло/водо/лікування, авто/фургон,
магазин/салон, зоре/носець, кіно/репортаж, макро/економіка, мово/знавство,
лексико/графія, макро/світ, Кам’янець/ Подільський.
4. Перепишіть речення, знімаючи риску у складних словах.
1. Вітає сердечно своїх синів/переможців
ненька/Україна (З газ.). 2. У зайця/побігайця украдено окрайця (Т. Коломієць).
3. Якось ішов тим степом козак/нетяга, побачив бандуру, взяв до рук та й
заграв. І ожила пісня/дума (І. Цюпа). 4. Борсучище/лежебок притаскав один мішок
(М. Стельмах). 5. Гойдалися під ранковим вітерцем папороті/дерева,
папороті/кущі, папороті/ліани (З журн.).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: с. 125, вправа 357(І,ІІ)
Восьме лютого
Класна робота
1 і 2 групи
Тема: Правопис складних іменників
.
Пригадаймо усно:
- Що таке іменник?
- Які способи творення слів ми знаємо?
-
Які слова ми називаємо складними?
Сподіваюся, що вам вдалося пригадати, що
складними ми називаємо слова, які
містять два і більше коренів, наприклад: милозвучний,
лісовоз тощо...
Завдання 1. Визначте
письмово
спосіб творення слів.
хлібороб -
прегарний -
жовто-зелений -
Наприклад:
шестизначний - словоскладання.
Завдання 2. Опрацюйте усно таблицю «Написання складних слів». Пригадайте
вивчені правила про правопис іменників і не тільки.
Написання складних іменників разом
|
Написання складних іменників через дефіс
|
·
Складні іменники, у якіх
поеднанням прикметникової та іменниковоїоснов за допомогою
сполучногоголосного звука будова (яка?) нова — новобудова; будує (що?) машини — машинобудівний; Київ (який?) старий — старокиївський; сховище (чого?) овочів — овочесховище. ·
Складні іменники, утворені
шляхом поєднання дієслова в 2-й особі однини наказового способу з іменником: вернигора, горицвіт, перекотиполе. ·
Іменники, утворені шляхом
поєднання трьох і більше основ: веломотоспорт.
|
·
Якщо складне слово утворене від
сурядного словосполучення (перед кожною частиною можна поставити сполучник
і), то воно пишеться через дефіс: національний
і демократичний — національно-демократичний; північний
і східний — північно-східний; синій і
жовтий — синьо-жовтий. Але: разом
пишуться жовтогарячий, червоногарячий,
глухонімий, хитромудрий, зловорожий. ·
Якщо складне слово утворене
повторенням того самого слова, синонімів чи антонімів, то воно пишеться через
дефіс: білий-білий, думав-думав,
один-однісінький, рано-вранці, видимо-невидимо,
купівля-продаж. Але: якщо повторюється те саме слово в різних відмінках,
то таке сполучення пишеться окремо: кінець
кінцем, одним один, честь честю, чин чином. ·
Традиційно через дефіс пишуться
слова свят-вечір, багат-вечір,
дівич-вечір, зелен-сад, буй-тур, сон-трава, чар-зілля, жар-птиця, люби-мене
(незабудка), мати-й-мачуха (підбіл), брат-і-сестра (братки). ·
Через дефіс пишуться також
складні прізвища та подвійні імена: Гулак-Артемовський,
Нечуй-Левицький, Антоненко-Давидович, Анна-Марія.
|
Написання
складних слів із іншомовними частинами Разом пишуться
іншомовні частини (шо своїм значення» наближаються до префіксів): авіа-, авто-, агро-, аеро-, гео-гідро-,
електро-, кіно-, мікро-, мото-, радіо-, стерео-, теле- фото-, супер-
і под.: авіаквиток, аеровокзал, електробритва, радіотовари, телебачення,
фотокопія, суперобкладинка. За новим правописом разом пишемо
іншомовні частини віце-, екс
максі-, міні-, міді-, прем'єр-, генерал-: віцепрезидент, ексчемпіон, максіпальто, мініфабрика, мініспідниця,
прем'єрміністр, генералмайор. |
|
Слова з пів- пишуться: Тільки окремо пів у значенні
половина: пів аркуша, пів відра, пів
години, пів літра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика,
пів ями; пів Європи, пів Києва, пів України. Складні слова з напів-, полу-
завжди пишуться разом: полуниця, полудень, напівфабрикат, напівшепіт,
полумисок.
|
Правопис
складних іменників із сполучними о,е,є.
Часто основи
складного слова поєднуються сполучними голосними о, е, є. Сполучний о
пишеться після твердого приголосного основи: теплохід, чорнозем. Сполучний е
вживається після м’якого приголосного: землемір,
працелюб. Сполучний є пишеться, якщо основа закінчується на
й або подовжений м’який приголосний: боєздатність,
життєдайність. Такі слова пишуться разом.
Завдання 3. Запишіть слова відповідно до вивчених сьогодні правил (разом чи
через дефіс.
Художник/режисер, біо/логія, кіно/театр, навчально/виховний,
ліво/бережний, видимо/невидимо, шести/денний, жовто/гарячий, авіа/лайнер,
прем'єр/міністр.
Завдання 4: Замінити письмово подані словосполучення одним словом з
префіксом пів-.
1) одна друга аркуша;
2) половина Києва;
3) половина яблука;
4) одна друга квартири;
5) половина Азії;
Наприклад:
одна друга аркуша - пів аркуша;
Домашнє завдання: опрацювати
параграф 37 і виконати вправу 355.
Третє
лютого
Класна
робота
1 і 2 група
Тема: Написання не з іменниками.
1. Від поданих імен утворіть жіночі імена по батькові
і запишіть у дві колонки: 1) на –ївна;
2) на –івна.
Сергій,
Григорій, Овсій, Анатоль, Леонтій, Олексій, Микола, Нестор, Інокентій, Наум,
Ярмолай,Арсен.
Ключ: з перших букв прочитаєте жіночі
імена.
2. Розглянути таблицю.
РАЗОМ |
ОКРЕМО |
1. Якщо слово без НЕ
не вживається: немовля, нероба. |
1. Якщо є протиставлення з а, але: не друг, а ворог; не щастя, а горе. |
2. Якщо іменник з НЕ
утворює слово з новим лексичним значенням (його можна замінити синонімом без не): недруг (ворог), нещастя
(горе)ю |
2. Якщо НЕ повністю
заперечує лексичне значення слова (не
є часткою): це не річка,а струмок. |
3. Якщо іменник має префікс недо-: недогляд, недооцінка. |
|
3. Виконати вправи 346 (Повинно бути 6 речень), 347.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: параграф 36,
вправа 350 (І, ІІ).
Третє
лютого
Класна
робота
2
група
Тема:
РМ №12. Поняття про офіційно-діловий стиль. Ділові папери. Оголошення для розміщення на шкільному вебсайті
(на шкільній дошці оголошень) про очікувану подію (екскурсію до музею, відвідування театру, організацію поїздки т
► Прочитати оголошення. Довести, що вони
належать до офіційно-ділового стилю. Як на вашу думку, чому дату й час в
оголошеннях, як правило, записують не словами, а цифрами?
Шановні учні 6-х класів! 26 лютого з 12.00 до 16.00 у приміщенні
краєзнавчого музею нашого міста відбудеться виставка воскових скульптур.
Запрошуємо всіх бажаючих. Вхід вільний.
Адміністрація музею
Газета «НОВИЙ ДЕНЬ» запрошує до співробітництва рекламодавців:
підприємців, сільгоспвиробників, навчальні заклади.
Діє гнучка система оплати.
З «НОВИМ ДНЕМ» про вас дізнається понад 100 тисяч читачів!
На вас чекають у м. Мелітополь за адресою: вул. Інтеркультурна,
26, тел. 45—43—60.
ПРОЧИТАТИ. Оголошення — це документ, в якому
міститься потрібна інформація. За змістом оголошення поділяються на два види:
1) організаційні (про майбутню подію чи
захід);
2) рекламні (оголошення про навчання, роботу,
послуги та ін.).
За формою оголошення бувають писані, мальовані, комбіновані,
відтворені механічним способом. Сучасний рівень поліграфічного виробництва,
копіювальної техніки дає необмежену змогу пошуків різних шрифтів і кольорів.
Окрім традиційних аркушів із текстом, оголошення розміщують на
спеціальних щитах (біг-бортах), транспорті, будівлях і спорудах, листівках і
проспектах, радіо і телебаченні.
V. Робота над складанням
оголошення
Уважно прочитати пам’ятку «Як оформляти оголошення».
Дотримуючись основних
вимог цієї пам’ятки, скласти два варіанти і записати у зошити оголошення про
якусь святкову подію, що відбуватиметься у вашому класі чи школі:
а) в офіційно-діловому стилі;
б) у жартівливій формі.
Як оформляти оголошення
1. Оголошення про майбутню подію повинно мати такі реквізити:
1) назву виду документа;
2) текст оголошення, що містить:
• календарну дату й час;
• місце проведення заходу;
• зміст повідомлення;
• умови входу (вільний чи платний);
• організатора (від чийого імені
складено оголошення).
2. Текст має бути стислим і конкретним, але зрозумілим.
3. Дату й час бажано виділяти іншим шрифтом чи кольором.
4. Оголошення повинно бути естетично оформленим
Друге
лютого
Класна
робота
1група
Тема:
РМ №12. Поняття про офіційно-діловий стиль. Ділові папери. Оголошення для розміщення на шкільному вебсайті
(на шкільній дошці оголошень) про очікувану подію (екскурсію до музею, відвідування театру, організацію поїздки т
► Прочитати оголошення. Довести, що вони
належать до офіційно-ділового стилю. Як на вашу думку, чому дату й час в
оголошеннях, як правило, записують не словами, а цифрами?
Шановні учні 6-х
класів! 26 лютого з 12.00 до 16.00 у приміщенні краєзнавчого музею нашого міста
відбудеться виставка воскових скульптур. Запрошуємо всіх бажаючих. Вхід
вільний.
Адміністрація
музею
Газета «НОВИЙ
ДЕНЬ» запрошує до співробітництва рекламодавців: підприємців,
сільгоспвиробників, навчальні заклади.
Діє гнучка система
оплати.
З «НОВИМ ДНЕМ» про
вас дізнається понад 100 тисяч читачів!
На вас чекають у
м. Мелітополь за адресою: вул. Інтеркультурна, 26, тел. 45—43—60.
ПРОЧИТАТИ. Оголошення — це документ, в якому міститься потрібна
інформація. За змістом оголошення поділяються на два види:
1) організаційні (про майбутню подію чи
захід);
2) рекламні (оголошення про навчання, роботу,
послуги та ін.).
За формою
оголошення бувають писані, мальовані, комбіновані, відтворені механічним
способом. Сучасний рівень поліграфічного виробництва, копіювальної техніки дає
необмежену змогу пошуків різних шрифтів і кольорів.
Окрім традиційних
аркушів із текстом, оголошення розміщують на спеціальних щитах (біг-бортах),
транспорті, будівлях і спорудах, листівках і проспектах, радіо і телебаченні.
V. Робота над складанням оголошення
Уважно прочитати
пам’ятку «Як оформляти оголошення».
Дотримуючись основних
вимог цієї пам’ятки, скласти два варіанти і записати у зошити оголошення про
якусь святкову подію, що відбуватиметься у вашому класі чи школі:
а) в
офіційно-діловому стилі;
б) у жартівливій формі.
Як оформляти оголошення
1. Оголошення про
майбутню подію повинно мати такі реквізити:
1) назву виду
документа;
2) текст
оголошення, що містить:
• календарну дату
й час;
• місце проведення заходу;
• зміст повідомлення;
• умови входу (вільний чи платний);
• організатора (від чийого імені
складено оголошення).
2. Текст має бути
стислим і конкретним, але зрозумілим.
3. Дату й час
бажано виділяти іншим шрифтом чи кольором.
4. Оголошення
повинно бути естетично оформленим
Домашнє завдання
Уявити себе працівником
однієї із приватних фірм, якому доручено розробити зміст оголошення. Скласти й
записати оголошення. З’ясувати, які реквізити обов’язкові для рекламних
оголошень.
Друге
лютого
Класна
робота
2
група
Тема:
Тренувальні
вправи.
1. Запишіть слова, розкриваючи дужки в дві колонки:
1) ті, у яких букви, що в дужках, подвоюються; 2) ті, у яких вони не
подвоюються.
Заня(т)я,
[багато] столі(т)ь, [перед] могутніс(т)ю, бездорі(ж)я, [покритий] ема(л)ю, зра(н)я, дозві(л)я, [з] учас(т)ю, І(л)іч, (л)ється,
тюле(н)ячий, осер(д)я, [з] лю(т)ю,
коше(н)я, яка(н)я.
КЛЮЧ:
з перших букв прочитаєте другу частину
прислів’я: «З праці радість, …»
2. Записати іменники у формі кличного відмінка, виділити закінчення.
Яблунька, Ася, комар, ювіляр, Альбіна, вітер, Яна, пісняр.
3. Вставте пропущені букви.
Відвідали
Дем’ян_ Мирон__ Чумак__; напишіть Ганн__ Никифор__ Щербак; зустрілися з
Анатол__ Павл___ Коломійц__; відвідайте Марі__ Гнат__ Симоненко; зустрілися з
Софіє_ Костянтин___ Глущак; подарували Юрі_ Мар’ян___ Лукашенк__ .
4. Від поданих слів утворіть за допомогою суфікса –ив(о) збірні іменники, які означають
матеріал, або продукт праці. Виділіть орфограми.
Варити,
молоти, курити, палити, пекти,прясти, морозити, мережати, удобрити, плести.
5. Від поданих іменників за допомогою суфіксів –ичок, -ечок, (-єчок) утворіть нові
слова. Виділіть суфікси.
Вузлик,
кошик, гачок, столик, котик, вогник, край, гай, горщик, круг.
Перше
лютого
Класна
робота
(1,
2 група)
Тема: Букви е, и,
і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичок-, ичк-, -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о).
1. Запишіть слова, поділивши їх для переносу.
Промчати,
перекладач, наскрізний, возз’єднання, мітінговий, позначити, наступати,
розпечатувати, пересмикуватись, заступитися, неприборканий, догляд.
2. За
підручником с. 117 (прочитати правило)
3. Утворіть від поданих іменників збірні назви за
допомогою суфікса –инн(я). Виділіть
орфограми.
Картопля,
морква, павутина, гарбуз, капуста.
4. Від поданих дієслів утворіть іменники за допомогою суфіксів –інн(я),
-енн(я). Виділіть орфограми.
Носити,
звернутися, підносити, шарудіти, горіти, удосконалювати.
5. Запишіть речення, вставляючи літери. Виділити
орфограми.
1. У небі арками легкими цвіте мереж_во мостів.
(В.Сосюра). 2. Буря пройшла, вирвала кілька дубів з кор_нням. (Панас Мирний).
Перше лютого
Класна робота
( 1 група)
Тема:
Тренувальні
вправи.
1. Запишіть слова, розкриваючи дужки в дві колонки:
1) ті, у яких букви, що в дужках, подвоюються; 2) ті, у яких вони не
подвоюються.
Заня(т)я,
[багато] столі(т)ь, [перед] могутніс(т)ю, бездорі(ж)я, [покритий] ема(л)ю, зра(н)я, дозві(л)я, [з] учас(т)ю, І(л)іч, (л)ється,
тюле(н)ячий, осере(д)я, [з] лю(т)ю,
коше(н)я, яка(н)я.
КЛЮЧ:
з перших букв прочитаєте другу частину
прислів’я: «З праці радість, …»
2. Вставте пропущені букви.
Відвідали
Дем’ян_ Мирон__ Чумак__; напишіть Ганн__ Никифор__ Щербак; зустрілися з
Анатол__ Павл___ Коломійц__; відвідайте Марі__ Гнат__ Симоненко; зустрілися з
Софіє_ Костянтин___ Глущак; подарували Юрі_ Мар’ян___ Лукашенк__ .
3. Від поданих слів утворіть за допомогою суфікса –ив(о) збірні іменники, які означають
матеріал, або продукт праці. Виділіть орфограми.
Варити,
молоти, курити, палити, пекти,прясти, морозити, мережати, удобрити, плести.
4. Від поданих іменників за допомогою суфіксів –ичок, -ечок, (-єчок) утворіть нові
слова. Виділіть суфікси.
Вузлик,
кошик, гачок, столик, котик, вогник, край, гай, горщик, круг.
Сьоме травня.
Класна робота.
Узагальнення й систематизація вивченого з
лексикології.
1.
Прочитати групи слів. Знайти
«четверте зайве». Подумати та об’єднати кожну групу одним словом.
Зразок: Дівчина,
хлопець, чоловік, ластівка – люди.
1)Високий, зелений, синій, червоний;
2) хата, будинок, трактор, дім;
3)газета, журнал, вікно, книга; 4) жито, яблуко, овес, пшениця; 5)
третій, десятий, прямий, шостий.
2. Виконати вправу 513.
3. До
поданих слів доберіть українські відповідники.
Лауреат, оптимальний, гонорар, фонтан,
еластичний, коридор.
Домашнє завдання: вправа 511.
Шосте травня.
Контрольна робота № 8.
«Займенник.»
1. Записати займенники в алфавітному порядку, розкриваючи
дужки. Указати на відмінки займенників. (3
бали).
(Аби)чим, (ні)скільки, ні(про)що,хтозна(від)чого,
(де)чого, аби(з)ким, (ні)хто, (аби)якому, що(сь), (будь)якого, що(небудь),
(на)якому(небудь), (на)чому(небудь), (ні)в(якому).
Додаткове завдання:
Заперечні займенники
підкреслити однією лінією, неозначені – двома. (1 бал).
2. Відновити фразеологізми: замість крапок поставити
займенники в потрібній відмінковій формі. Визначити їх розряд за значенням (2 бали).
У … хвилину; на … голос;
говорить сам за …; на … страх і ризик; не знає, на …стілець сісти.
3. Скласти варіанти речення так, щоб займенник його виступав у значенні: а) особового
займенника в родовому відмінку; б) присвійного займенника. Визначити
синтаксичну функцію займенника в обох реченнях (2 бали).
4. Прочитати текст визначити
тип і стиль мовлення. (1 бал)
У мові нашій усі тони і відтінки, усі
переходи звуків від твердих до найніжніших… Дивуєшся дорогоцінності мови нашої:
в ній що не звук, то подарунок, усе
крупно, зернисто, як самі перла. І справді, інше слово часом дорогоцінніше
самої речі.
Той,
хто не знає рідної материнської мови або цурається її, сам засуджує себе на
злиденність душі, стає безбатченком (За В.Сухомлинським).
Додаткове завдання:
Зробити морфологічний розбір виділених займенників. (3 бали).
Тридцяте квітня.
Класна робота.
Написати есе на тему " Кого можна вважати патріотом рідної землі"
(обсяг 1 сторінка)
Двадцять шосте квітня. (2 урока)
Класна робота.
Правопис займенників.
Тренувальні вправи.
1. Записати займенники у три колонки: 1) займенники, що
пишуться з частками разом; 2) через дефіс; 3) окремо.
(Ні)хто ні(в)кого, де(з)чим, кимо(сь),
чий(небудь), будь(з)чим, будь(до)кого, будь(кого), хтозна(з)ким,
хтозна(до)чого, хтозна(чий), хтозна(від)чого, казна(з)чим, (аби)хто, аби(з)чим,
(аби)чий, чим(небудь), (аби)якого, який(небудь), (аби)що, аби(до)чого, (де)хто,
(де)який, (де)чим, де(з)ким, (де)котрий, (де)яким, (де)кого, ні(до)кого,
ні(з)ким, ні(з)яким, (ні)кого, (ні)чим, (ні)скільки, ні(з)чим, ні(за)ким,
(будь)хто.
2. Записати займенники за алфавітом, виправляючи, де треба,
допущені орфографічні помилки.
Де-який, хтозна в кому,
будь-заким, ніскільки аби-який, абихто, щонебудь, нізчим, скількись, девчому, з
чимось, казнащо, невідь-який, де-що, будь з чим, хто зна-який, ніякому, абищо,
нічий.
3. Списати, розставляючи потрібні розділові знаки.
Визначити групу за значенням ужитих у
тексті займенників.
Ми з класним керівником засиділи за
відвертою розмовою і я йшов додому не з
хлопцями а сам. Ніхто не заважав думати. А думав я про свій учинок і про себе.
Тепер мені хотілося будь-що показати класному керівникові що я – теж не останній.
Не однокласникам показати не мамі й татові а саме Марії Степанівні. Щось у моїй
душі народилось таке добре що аж сміятись хотілось.
Домашнє завдання: скласти й записати словниковий
диктант (15-20 слів) із заперечних і неозначених займенників.
Двадцять третє квітня.
Класна робота.
Присвійні, вказівні й означальні займенники.
1. Прочитати і запам’ятати правило на с. 220.
2. Виконати вправу 496 (Переписати перше речення, визначити
в ньому всі члени речення)
3. Виконати вправу 498.
4. Прочитати і запам’ятати правило на с. 223 - 224.
5. Провідміняйте словосполучення кожний день, усяка річ, інше питаня.
6.
Домашнє завдання: &
44 -45, вправа 508 (1 речення на вибір).
Двадцять друге квітня.
Класна робота.
ЗАПЕРЕЧНІ Й НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ. НІ В ЗАПЕРЕЧНИХ
ЗАЙМЕННИКАХ. ДЕФІС У НЕОЗНАЧЕНИХ ЗАЙМЕННИКАХ.
1. Виконати вправу
484. Прочитати правило на сторінці 216.
2. Провідміняти займенники хтось, абиякий, ніхто.
3. Прочитати і вивчити правила на сторінках 217,
218.
4. Виконати вправи 487, 490.
Домашнє завдання: &
43, вправа 491.
Дев’ятнадцяте квітня.
Класна робота.
Відмінювання питальних і
відносних займенників.
1.
Прочитати правило на с. 213.
2.
Вправа 480 (письмово).
3.
Вправа 482 (усно).
4.
Подані прості речення
перебудувати у складні, уникаючи невмотивованого повтору однакових слів.
1) На збори прийшов класний керівник. Класний
керівник сів біля вікна й уважно спостерігав за дітьми. 2) Класний керівник поділився цікавою інформацією. В інформації йшлося про
надзвичайну подію.
Домашнє завдання: &
42, вправа 483.
Шістнадцяте квітня
Класна робота.
Відмінювання особових займенників.
Виконати вправу 468 (усно), 470, 471 (письмово),
473(усно)
Домашнє завдання: &
41, вправа 474.
П'ятнадцяте квітня
класна робота
Розряди займенників за
значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні; питальні й відносні;
заперечні; означальні й неозначені
1. Виконати вправу 466 (розглянути таблицю).
2. Прочитати текст. Виписати з нього займенники. Визначтит
їх групи за значенням, скориставшись таблицею на с.207.
Ми
приходили до озера щодня. Набирали харчів, дорогою ганялись із сачками за
всякими мушками. Але одного ранку відбулась подія, яка трохи змінила і наше
життя, і наші подальші плани. Коли ми, як завжди, з галасом вискочили з-за
дерев на берег, то побачили: в нашому озері купається якийсь хлопець.
-
Принесло ж сюди
цього велосипедиста, - буркнув Митько
Але той,
зуздрівши нас, хутко виліз на берег і
весело загукав:
-
Привіт дослідникам!
І вам покупатися скортіло?
Домашнє завдання: &
40, увести по одному займеннику кожного розряду в самостійно складені речення
Дванадцяте квітня
Класна робота
Класна робота.
Займенник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
1. 1. Усне виконання вправи 465.
2.
4. 2. Опрацювати матеріал на с.206
2. Подані займенники записати у три колонки: 1) що
відповідають на запитання хто? що?; 2) що відповідають на запитання який? чий?;
3) що відповідають на запитання скільки?
Абищо, усякий, ваш, ми,
стільки, дехто, котрий, скільки, вони, той, хто, будь-який, їхній, свій, ніщо,
такий, деякий, воно, дещо.
Домашнє завдання: &
40, вправа 466(переписати, підкреслити займенники).
Двадцять
друге січня.
Класна
робота.
Відмінювання
іменників І відміни.
1. Ознайомитися з матеріалом підручника с.108,
109,110, 111, 112, 113.
2. Виконати вправи 228, 231, 233,238, 239.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: с. 108-113, вправа 240.
Двадцять
перше січня.
Класна
робота.
Відмінювання
іменників. Поділ іменників на відміни й групи.
1. У реченнях знайдіть іменники, визначте рід і закінчення (у Н.в.
одн.).
1) Не розгубися, сину, у дорозі.
2) Красить не краса, а розум.
3) Поспішай не язиком, а ділом.
4) Дешева рибка, та дорога з неї юшка.
Визначення роду і закінчень
іменників необхідне для того, аби правильно змінювати їх.
2. Розгляньте уважно таблицю і назвіть ознаки за якими іменники
поділяються на 4 відміни.
1 відміна |
2 відміна |
3 відміна |
4 відміна |
Верба, круча, Пісня, Марія, Миша, земля, Микола, Ілля, Суддя, невдаха, нероба, сирота |
1. Голос, дощ, квадрат, лікар, звір |
1. Любов,
ніч, ніжність, піч, совість, радість, повість |
Лоша (лошати) Теля (теляти) Каченя (каченяти) Курча (курчати) Ім’я (імені) |
2. Батько, Дніпро, Петро |
2. + мати |
||
3. Вікно, серце, коло, поле, життя, обличчя, знання, озерце |
3.
Опрацювати матеріал підручника вправа 225.
4.
Згрупуйте
іменники у 4 колонки згідно з відмінами.
1 відміна |
2 відміна |
3 відміна |
4 відміна |
|
|
|
|
Яблуня, вікно, книга, каченя, рука, дід, батько, хлопець, серце,
ручка, квітка, ім’я, курча, оцінка, біль, дерево, небо, кулька, автомобіль,
сукня, мишеня.
5. Перепишіть текст, знайдіть
у ньому іменники та визначте їх відміну (записати зверху).
Наш улюблений парк з усіх боків оточений водою. Він знаходиться на
острові, який утворила річка, що протікає містом. Щоб потрапити на той острів,
треба перейти через невеликий затишний міст. І ти опиняєшся у дивному парку, а
точніше, гідропарку. Після будь-якої зливи
в ньому не побачиш жодної калюжі: піщаний ґрунт швидко усмоктує вологу.
Трава вже посохла, стирчать лише тверді стебла, вони вже не зелені. Теля, яке
вивели пастися, уже не поласує смачною травою. Мати попросила мене, аби я
нарвала жовтих квіточок, але де ж вони? Осінь перетворила їх на білі грудочки.
Та ніч у цьому парку все ж таки неймовірно гарна. Чарує своєю загадковістю.
6. Виконати тестові завдання.
1.На що зважають
при поділу іменників на відміни?
А) на відмінок і
рід; Б) на число і відмінок;
В) на рід і
закінчення; Г) на
абстрактність чи конкретність.
2. До якої
відміни належить слово ЗМІЙКА?
А) до 1 Б) до 2 В)
до 3 Г) до 4
3. До якої
відміни належить іменник САНЧАТА?
А) до 1 Б) до 2 В)
до 4 Г) до жодної
4. Вкажіть
відміну іменника МАТИ.
А) до 1 Б) до 2 В)
до 3 Г) до 4
5. Вкажіть
відміну іменника ІМ’Я.
А) до 1 Б) до 2 В)
до 3 Г) до 4
6. Знайдіть зайве
слово:
А) хвиля Б) тополя В)
життя Г) воля
7. До якої
відміни належить іменник СТАРІСТЬ?
А) 1 Б) 3
В) 2 Г) 4
8. До якої
відміни належить іменник НЕРОБА?
А) 1 Б) 3 В)
2 Г) 4
9. Знайдіть зайве
слово:
А) теляти Б) лоша В)
ім’я Г) курча
10. Вкажіть
відміну іменника МЕТРО.
А) 1 Б) 2 В)
4 Г) до жодної не належить
11. Установіть
відповідність між відмінами та іменниками.
1. дівча, ім’я,
каченя а)
перша
2. честь, мати,
любов б)друга
3. гордість,
листя, толока в)
третя
4. тополя, Ілля,
плакса г)
четверта
ґ)
різні відміни
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Поділ іменників на відміни – вивчити!
Вправа 226
(знайти іменники, визначити відміну кожного).
Вісімнадцяте січня.
Класна робота.
Відмінки іменників. Кличний відмінок.
1. Виконати
завдання.
Записати
речення, знайти в них іменники. Визначити відмінок кожного з іменників,
виділити закінчення.
Степ вражає
своїм безмежжям, блиском, сліпучістю. І все в степу пахне. Пахне особливими
пахощами степове різнотрав’я, чабанським духом та відкритою навстіж сухою
кошарою.
2. Ознайомитися
з матеріалом підручника на с. 105 – 106
3. Запам’ятай!
Щоб визначити відмінок іменника
треба:
-
знайти слово з яким пов’язаний іменник;
-
від цього слова поставити запитання до
іменника;
-
за питанням визначити відмінок.
4. Виконати
вправу 224.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Записати наведені
іменники у кличному відмінку.
Катруся, Олег, Катерина
Іванівна, Люба, Любов Семенівна, пан Мироненко, добродій, добродійка, друг
Петро, подруга Тетяна.
П’ятнадцяте
січня.
Класна
робота.
Число
іменників. Іменники, що мають форми тільки однини або тільки множини.
1. Більшість іменників позначають один або більше
предметів. Якщо мова йде про один предмет (будинок, газета), іменники
вживаються в однині. Якщо мають на увазі кілька предметів (будинки, газети), то
іменник має форму множини.
ОПРАЦЮВАТИ матеріал підручника с. 103, 104-105.
2. Виконати вправу 220.
3.
Розподілити іменники на три групи:
1 – іменники, які можуть вживатися в однині
і в множині;
2 –
іменники, які вживаються лише у однині;
3 - іменники, які вживаються лише
у множині.
Школа, ґринджоли,
чорнобривці, уста, Дніпро, двері, камінь, гуси, чари, пісок, сажа, їжа, граблі,
кури, солома, жнива, окріп, огірок, висівки, межа, заєць, дрімота, колосся,
сум, надія, цибуля, іменини, доля, нога, книга, праця.
4. Записати текст, підкреслити іменники. Визначити їхнє
число.
Досвід,
отриманий у спадок від бабусь, залишається золотим набутком на все життя. Ще змалечку
ці мудрі вчителі виховували у дітей любов до рукоділля, господарських навичок. Споконвіків
у нашого народу це було традицією, неписаним законом.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Параграф 21, с 103 – 105, вправа 222.
Чотирнадцяте
січня.
Класна
робота.
Рід
іменників. Іменники спільного роду.
1. ПРОЧИТАТИ. Кожному іменникові властивий
граматичний рід. У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняється стать
і вік істот: хлопець — дівчина, голуб — голубка — голубеня. Проте є багато назв
тварин, у яких розрізнення родових іменникових форм відсутнє: оса, синиця,
білка, жайворонок, короп. Це пов’язано з тим, що людина не мала потреби
розрізняти стать таких істот.
У назвах неістот рід не має
реального значення, бо ми не можемо пояснити, чому одні іменники належать до
певного роду: понеділок, середа, клен, береза, смуток, радість, захоплення.
Крім жіночого, чоловічого,
середнього роду, іменники можуть належати до спільного роду: бідолаха, нероба,
сирота, базіка, лівша. У реченні вони виступають то як іменники чоловічого
роду, то як іменники жіночого роду: Який ти плакса, Петре! Не будь плаксою,
Оленко!
Деякі іменники належать лише до
чоловічого роду, але можуть позначати осіб чоловічої і жіночої статі: Валентина
Іванівна — досвідчений лікар.
2. Записати іменники. Визначити рід кожного. У
виділених словах виділити наголос.
Жайворонок,
перепелиця, тюль, шампунь, муха, посуд, дочка,
син, середа, вільха, осика, жаль,
кума, невістка, зять, піч, річ, холод, сирота, граб.
3. Вправа
211. Виписати з вправи лише іменники, що можуть означати осіб і чоловічої, і жіночої статі.
4. Виконати вправу 214.
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ: Параграф 20 (с. 100, 101),
вправа 216 ( Складіть і запишіть речення, у яких виділені слова стосувалися б особи протилежної статі.)
Одинадцяте
січня.
Класна
робота.
Іменники загальні й
власні, конкретні та абстрактні.
1. Опрацювати
матеріал підручника на с.96, 97 (таблиця), 99.
2. Виконати
вправу 205.
3.
Розподіліть
іменники на дві колонки: конкретні чи абстрактні назви.
Підручник, кошеня, листоноша, колібрі, лікарня, сум, град, дощ,
легенда, папороть, козак, вулиця, груша, бібліотека, калина, радість, книга,
нероба, міцність, матір, якість, видавництво, меблі, конвалія.
Домашнє завдання:
Виконати вправу 207. Визначити іменники конкретні (к) та
абстрактні (а) назви, власні (в) та загальні (з) назви (буквами позначити
зверху). В останньому реченні підкреслити всі члени речення.
Одинадцяте
січня.
Класна
робота.
Збірні іменники.
1. Прочитати.
Запам’ятати!
Серед
іменників, що означають загальні назви, виділяються так звані збірні
іменники, які означають сукупність однакових або подібних предметів,
які сприймаються як одне ціле (молодь, студентство, дітвора, гілля).
Зверніть
увагу ! Збірні іменники мають форму тільки однини.
Збірні іменники на позначення сукупності
людей відповідають на питання хто? (дітвора, козацтво), а на позначення тварин
і неістот – на питання що? (насіння, листя).
Збірні іменники творяться за допомогою
суфіксів :
-ств(о) - птаство
-цтв(-о) - козацтво
-инн(-я ) - картоплиння
-ин(-а) - городина
-ур(-а) - апаратура
-ат - ректорат
-ик (а) – проблематика
– ік (а) - символіка
-ник - терник
-як – вишняк та ін
Збірні іменники не мають форми множини, тому що виражають
об’єднання багатьох предметів, які не підлягають лічбі. Проте в них є рід і
словозміна.
Зверніть
увагу! Не є збірними іменники: група,
загін, рота, команда, ансамбль, народ, хор, ескадрилья, табун, стадо, череда,
колектив, полк, армія, комісія, екіпаж, клас, зграя (хоч вони і
означають певну сукупність). Вони означають предмети, які піддаються лічбі. Ці
іменники можуть вживатися і в множині: дві групи, три загони, чотири
роти, п’ять команд тощо.
2. Виконати
вправу 220.
3. Записати,
підкреслити збірні іменники.
Учень, картоплиння,
стріла, дитина, робітництво, діти, дітвора, брати, братство, мошкара,
підберезник, березняк, студенти, студентство, гілка, віття.
Домашнє завдання:
Виконати вправу 219.
Немає коментарів:
Дописати коментар