Вісімнадцяте
лютого
Класна
робота.
Розвиток
мовлення № 3.
Написання
власної драми-казки на І дію про Микиту та його нові пригоди.
(Написати власну
драму-казку на 1 дію. Пригадайте, ми писали продовження казки «Пригоди Алі в
країні Недоладії». Вам необхідно написати драматичну казку про нові пригоди
Микити Кожум’яки. Завдання виконуємо на вівторок, 22 лютого)
П’ятнадцяте
лютого
Класна
робота
«Микита Кожум’яка» − драматичний твір на тему народної казки.
1.
Прочитати.
Життя Олександра Олеся склалося так, що
останні 25 років він провів на чужині, та любов до рідного краю не покидала
поета ні на хвилину.
Про це свідчать його вірші, про це ж
говорять і його віршовані драматичні твори, зокрема, написані для дітей на
основі народних казок,— «Івасик-Телесик», «Лісовий цар Ох», «Солом'яний бичок»,
«Лисичка, Котик і Півник» та особливо — «Микита Кожум'яка».
Сьогодні ви ознайомитеся з драмою-казкою
О. Олеся «Микита Кожум'яка», написаною за мотивами народних казок, переказів,
билин. Але спочатку повинні визначити, що ж називається драматичним твором.
Деякі художні твори призначені не лише для читання, а й для постановки в
театрі. Вони й називаються драматичними творами та мають свої особливості.
Драматичні
п'єси, казки, поеми поділяються на дії (картини), яви; складаються з
висловлювань героїв, які називаються репліками. У постановках
важливу роль відіграють декорації (оформлення сцени), звуковий, музичний
супровід. Але найбільше враження, звичайно, справляє майстерна гра акторів.
(Виділене
записати)
Драматичний
твір — це твір, у якому життя зображено через розмови та вчинки дійових осіб.
Найважливіші ознаки п'єси: діалогічна форма;
ремарки; поділ на картини; події відбуваються в теперішньому часі.
Діалог (від
грецьк. «діа» — два, «логос» — слово; тобто — розмова між двома особами; в
діалозі може брати участь декілька персонажів).
Монолог (від
грецьк. слів «монос» — один і «логос» — слово). Між заголовком та початком
п'єси наведено список імен («Дійові особи»), у якому вказано, хто такі ці
персонажі.
Авторські
пояснення в драматичному творі називаються ремарками (від
франц. зауваження, примітка). У ремарках вказано, які дійові особи виступають у
п'єсі, що вони роблять, яким тоном і якими жестами висловлюють свої думки, а
також — що відбувається на сцені. Крім того, ремарки пояснюють, як потрібно
обладнати сцену для вистави. Ремарки допомагають уявити персонажів та
обстановку, у якій вони діють.
2.
За підручником прочитати п’єсу «Микита Кожум’яка».
3
4.
Прочитати.
Говорячи про свого сина, старий Кожум'яка наголошує:
Бо не спустить він нікому!
Бач, дванадцять шкур роздер.
Звичайно, такого не може бути, бо це надлюдські сили. Можливості людини
тут перебільшено. Такий художній засіб називається гіперболою (від грецьк.—
перебільшення). У літературних творах гіпербола, як і порівняння та епітет, використовується
для того, щоб яскравіше, поетичніше зобразити людину, явище, предмет. У
драмі-казці «Микита Кожум'яка» гіперболу вжито для того, щоб підкреслити
надзвичайну силу та мужність улюбленого народного героя і ще більше возвеличити
і прославити його.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Скласти план драматичного твору Олександра Олеся «Микита Кожум’яка».
. Переглянути мультфільм. https://www.youtube.com/watch?v=iUIblK2zN8Q
Одинадцяте
лютого
Класна
робота.
Олександр Олесь. Ярослав Мудрий (із книги Княжа
Україна). Поезії з книги Княжа Україна, їх зв'язок з літописами.
1.
Прочитати.
З історичних праць можна
дізнатися, що східні слов'яни напередодні утворення Київської держави і в перші
роки її існування не були країною одного народу чи племені. Під час формування
націй кожен народ опирався на місцеві традиції, які вже тоді різнилися між
собою. Так, росіяни стали носіями генотипу угрофінських і гілки слов'янських
племен — в'ятичів, радимів; білоруси — дреговичів, кривичів, полочан.
Психологічно-культурні риси українців були перейняті від їхніх попередників —
полян, сіверян, древлян, дулібів (волиняни і бужани), тиверців, білих хорватів
тощо. Тому саме український народ є прямим спадкоємцем традицій та культури
Київської Русі. Проте і росіяни, і білоруси вважають себе носіями цієї
спадщини, бо і на них великий вплив мала генетична сила „стального града”
Києва.
З історичної поеми
„Княжа Україна” перед нами постає доба Київської Русі та Галицько-Волинського
князівства. Розповідаючи про події, що відбувалися на цих землях у IX—XIII
століттях, Олександр Олесь опирається на найдревніше і найцінніше джерело —
літописний звід Київський за Іпатіївським списком: „Повість врем'яних літ”,
„Київський літопис” і „Галицько-Волинський літопис”. У віршованій формі він
переспівує сюжети основних літописних легенд і переказів, вказує на наступність
правління княжих родів, характеризує вдачу, заслуги і провини перед народом
окремих князів, опоетизовує їхні героїчні походи в ім'я захисту Батьківщини,
прояви любові до рідного краю. Водночас із тривогою й осудом пише про
князівські чвари, міжусобні війни, які приносили стільки лиха й біди руській
землі, її народу. Олександр Олесь, як і автор „Слова о полку Ігоревім”, кидає
клич усім жити у злагоді, добрі й мирі.
Одним із творів, у яких
йдеться про князювання Олега, є „Поход на Царгород”. Саме за часів Олега про
Київську Русь як могутню державу заговорив світ. Одним з важливих політичних
рішень князя була спроба захистити державу від нападників-ворогів.
2. Прочитати «Похід на Царгород»
Геть за морем українським,
Понад склом Босфорських вод
Дивні вежі і палати
Розкидає Царгород.
Наче вир, кипить, торгує
Крамом, зброєю, вином.
Вдень він вуликом здається,
А вночі — чудесним сном.
І з усіх країн до його
Ллється хвилями народ.
Наші теж торгові люди
Їздять в славний Царгород.
Та не любить грек чужинців
І тримає їх в руці.
"Хоч не їдь! Одурить, скривдить!" —
Наші скаржаться купці.
І Олег, на греків лютий
Став збиратися в поход:
Хоче він до України
Прилучати Царгород.
І укрили Чорне море
Українські байдаки,
Розгорнулися вітрила,
Заспівали вояки.
Простір! Воля! Грають хвилі,
Море диха, як живе,
Мов лютує, що з піснями
Легковажний хтось пливе.
Небезпека? Вітер? Буря?
Гнуться щогли кораблів?
О, хіба згорнути крила
Важко, довго для орлів?!
І гуртом за весла взятись,
Разом взятись і гребти…
Море, море! І в негоду
Любе сміливому ти!
Так три дні пливли по морю
Без турботи, без нудьги.
Ось і вежі Царгорода,
Ось і грецькі береги.
Але греки уже знали,
Що летять до них орли,
І, щоб в пристань не пустити,
Ланцюги перетягли.
І звелів Олег на беріг
Витягати кораблі.
"Що ж, мовляв, як не по морю,
То поїдем по землі".
І, колеса приробивши,
Він вітрила розпустив.
І невидане тут сталось,
Найдивніше диво з див.
"Ой, повій, повій ти, вітре!
Швидше коней повези!!
Зашумів — повіяв вітер,
Покотилися вози.
Вороги перелякались,
До Олега шлють послів:
"Не руйнуй нас, все дамо ми,
Що б ти, князю, не схотів!"
"Ну, гаразд. Покора ваша
Погасила в серці гнів,
І, здається, ми братами
Станем з лютих ворогів.
Царю, хай моє купецтво
Вільно ходить в Царгород,
Хай торгує і купує
Вже без кривди і без шкод.
У купців не буде зброї:
Я обмежу їх число,
Щоб не більше, як півсотні
Їх нараз у місто йшло".
Цар годився на умову,
Хрест святочно цілував.
Князь на Волоса, Перуна
І на меч присягу склав.
На воротах Царгорода
Князь Олег свій щит прибив.
На воротах Царгорода
Український щит висів.
3. Словникова робота. (ПРОЧИТАТИ)
Царгород — слов'янська назва Константинополя,
столиці Візантії. Згідно з літописом, князь Олег здійснив похід у Візантію, 912
року уклав вигідну для Русі угоду.
Босфорські води — води Босфорської протоки, що
з'єднує Чорне і Мармурове моря.
4. Прочитати.
У поезії „Княгиня Ольга”
йдеться про епізод із життя майбутньої княгині й дружини князя Ігоря, коли вона
вперше зустріла і покохала лицаря-велетня. Із поетичної оповіді ми дізнаємося,
що Ольга була простою дівчиною із села, але це була дівчина-красуня. Поетичне
порівняння „чарівна сама, як ранок” свідчить про незвичайну вроду, ніжність,
доброту майбутньої княгині й могутньої правительки, яка була вірним другом
князеві Ігорю до смерті.
КНЯГИНЯ ОЛЬГА
Тихий, теплий літній ранок.
Сонце встало. Вітер спить.
Вийшла дівчина на річку,
Сіла в човен і сидить.
Чарівка сама, як ранок,
Задивилася на світ…
Білий шус на синіх хвилях,
На деревах — білий цвіт.
Любо жити на цім світі,
Щастя любого ждучи…
Ах, коли б лише згадати
Сон, що снився уночі.
Дивний сон… Якісь палати,
Лицар в зброї на коні…
Ліс такий страшний, таємний…
Поле… Море вдалині.
Далі хмари, грім, пожежа,
Плач і стогін з-під землі.
Лицар-велетень в кайданах,
Кров на білому чолі.
І замислилась красуня…
Згадка в серце їй вп'ялась…
Нагло шелест… Обернулась:
Перед нею — Ігор-князь.
На йому убрання просте,
Без оздоби, без відзнак,
Лук з залізними кінцями,
Збоку страли, сагайдак.
Привітався з нею Ігор,
Попросив перевезти…
Загойдавсь на хвилях човен
І поволі став плисти.
І очей не зводить Ігор:
Що за дівчина-краса!
Заговорить: думка — сонце;
Очі — сині небеса.
Хто вона, чия і звідки,
Князь докладно розпитав,
А на другий день по неї
І сватів своїх послав.
І за князя вийшла заміж
Проста дівчина з села
І до смерті вірним другом
Князю Ігорю була.
5.
Виписати у
зошити художні засоби, використані в поезії „Княгиня Ольга”, Епітети: тихий ранок, …; …;
Порівняння: чарівна сама, як ранок; …;
Метафори: сонце встало;… .
6. Прочитати
поезію «Ярослав Мудрий».
Після ката Святополка,
Що замучив трьох братів,
Брат четвертий на престола,
Ярослав розумний сів.
Святополком Окаянним
Все зруйновано було.
Бідувало бідне місто,
Бідувало і село.
І усю свою увагу
Ярослав зверкув на лад.
І небавом Україна
Зацвіла, як пишний сад.
І небавом знову люди
Багатіти почали,
І Дніпром човни чужинців
Знову в Київ поплили.
Греки, німці, італійці,
Чехи, угри — всі ішли,
Купували, продавали
І у Києві жили.
Так живий, шумливий Київ
Царгородом другим став.
Як про друга, як про сина,
Дбав про його Ярослав.
Оточив його валами,
Ровом, мурами обвів,
Укріпив його, оздобив
І препишний двір завів.
До палат ішли невпинно
Чужоземні посланці.
Князь сидів на пишнім троні
З грізним берлом у руці.
І, допущені до князя,
Низько кланялись посли
І до наг дари складали,
Що з чужини принесли.
В час бенкету на бандурах,
Гуслях, різних сопілках
Грали весело музики,
Вина пінились в чарках.
Співаки пісні співали,
Скоморохи, штукарі,
Розважаючи чужинців,
Метушились у дворі.
Після ситого обіду
Всі виходили з палат
Подивитись на верблюдів,
На муштрованих звірят.
І в Європі честю мали
Королі, князі, царі
Поріднитись з Ярославом,
Побувати у дворі.
Але мудрість Ярослава
Вся була в його ділах,
У державнім будівництві,
Владі, устрою, в судах.
Щоб не нищити народу
І народного майна,
Не хотів він воювати,
Не тягла його війна.
Він прогнів лише поляків,
І, щоб ворог тихшим став,
Він твердиню понад Сяном —
Ярослав свій збудував.
Та ходив на печенігів
І черкесів під Кавказ,
Що на нашу Україну
Нападали раз у раз.
Та з Редедею касозьким
Ярославів брат Мстислав
Бивсь хоробро в поєдинку
І Редедю подолав.
Наш співець Боян великий,
Найславніший із співців,
Сплів йому вінок безсмертний,
Із пісень безсмертних сплів.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Пролетіли дні короткі…
Перед смертю Ярослав
Всіх своїх синів покликав
І з любов'ю проказав:
"Вас я, діти, покидаю,
Йду я в ліпшу сторону,
Але, діти, пам'ятайте
Мою заповідь одну:
Не сваріться, жийте в згоді:
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.
Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Подастеся у світи.
Ви розгубите ту землю,
Що придбали вам батьки,
А тинятиметесь всюди,
Як вигнанці й жебраки".
Та недовго пам'ятали
Діти мудрий заповіт,
А нащадки Ярослава
Осміяли на весь світ…
7. Словникова робота (ПРОЧИТАТИ)
Святополк Окаянний — князь туровський і великий князь
київський, син Володимира Святославовича. У міжусобній боротьбі 1015 року вбив
своїх братів: Бориса, Гліба, Святослава, — за що його прозвали Окаянним.
Скоморохи — мандрівні актори у Київській Русі.
Сян, або Сан, — річка, що бере початок у Східних
Карпатах. На лівому березі Сяну Ярослав заснував місто Ярослав.
Черкеси — народ, який живе нині у
Карачаєво-Черкеській автономній республіці й у Туреччині.
Редедя — князь касозький, тобто косорогів (осетинів і черкесів).
Мстислав — давньоруський князь Мстислав
Володимирович, брат Ярослава Мудрого.
Боян — славний давньоруський поет XIII ст.
8.
Прочитати.
За велику любов до книг,
мудрість і розважливість князь Ярослав став величатися Мудрим. За правління
Ярослава Мудрого (1019-1054) був збудований княжий палац із Софійським собором,
Золоті ворота, утверджено Київську митрополію, підготовлено вперше на Русі збірник
законів „Руська правда”, засновано книгосховище і велику бібліотеку, доля якої
й досі залишається невідомою.
Своїми мудрими діями і
законами Ярослав зміцнив українську державу так, що сусідні держави прагнули
здобути його приязнь і єдналися з його родом. Ярославові сини одружені були із
чужоземними королівнами, а дочки з королями. Так, його донька Анна Ярославна
стала королевою Франції, але Перед смертю Ярослав скликав своїх синів і поділив
між ними державу. Найстарший син Ізяслав залишався у Києві, а тому всі молодші
брати повинні були його слухатися.
Святославові дісталась
Чернігівщина, Всеволодові — Переяславщина, Ігореві — Волинь. Проте князі згодом
порушили обіцянку, дану батькові. В одному з досі недрукованих віршів
Олександра Олеся є рядки, які нагадують цю мудру пораду:
Ще Мудрий Ярослав
Синам своїм казав:
„В єднанні тільки —
сила,
А в розтічі — могила!
Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Подастеся у світи”.
Слова Ярослава Мудрого
актуальні й через тисячу літ.
підписувала державні
документи слов'янськими літерами.
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ.
1. «Упізнай героя» (Записати лише номер питання і відповідь)
1. На воротях Царгороду
Князь... свій щит прибив
На воротях Царгороду
Український щит висів.
2. На йому убрання
просте,
Без оздоби, без відзнак
3. І за князя вийшла
заміж
Проста дівчина з села
2.
Закінчити речення (письмово)
1. Прочитавши поезії із книги Олександра Олеся „Княжа Україна”, я
зрозумів(-ла)...
2. Твори про минуле нашого народу вчать мене...
Восьме
лютого
Класна
робота
Тема:
Олександр Олесь. Поезії
з книги «Княжа Україна», їх зв’язок із літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу: «Заспів».
1. Прочитати про поета.
Олександр Олесь … Це милозвучне ім’я дала
поетові наречена Віра Свадовська в далекому 1906 році … А справжнє прізвище, з
яким Олександр Олесь вперше побачив світ, - Кандиба
Олександр Іванович.
Народився
Олександр Олесь 5 грудня 1878 року на Сумщині у місті
Крига /тепер Білопілля/. Рід був кореня доброго, славного, чумацького,
хліборобського.
З чарівної краси степової України, з
материнського співучого голосу, захоплюючих дідусевих розповідей про козацькі
часи , з вогненних поезій Великого Кобзаря бере свій початок задушевна поезія
Олександра Олеся.
В одинадцять років залишився без батька,
мати зосталась одна з трьома дітьми. Олександр Олесь вчився найголовнішому в
житті — умінню працювати, щоб допомогти рідним. І та праця , поєднана з
поетичним обдаруванням від Бога і любов’ю до рідної землі, дала Україні і її
народові такого поета.
Освіту майбутній письменник здобув в
Білопільській чотирирічній школі, а також у хліборобській школі міста Деркачі
на Харківщині.
Хлопчик був здібним до навчання, закоханим
у красу, народну природу і Шевченкове слово. Ще малою дитиною він навчився
читати, вивчив майже всі поезії Тараса Шевченка. «Кобзар» був з ним поряд усе
життя. У 1903 році Олександр Олесь
закінчує Харківський ветеринарний інститут, наполегливо займається самоосвітою:
самотужки вивчає польську, сербську, болгарську мови.
Перша поетична збірка Олександра Олеся «З
журбою радість обнялася» вийшла в Петербурзі у 1907 році. Вона приємно вразила українських читачів і
принесла славу молодому поетові.
Згодом з’явилась нова збірка «Вірші» під
псевдонімом Олександр Олесь, яку читачі зустріли із захопленням. У різний час
вийшло у світ понад два десятки його поетичних збірок, писав він і п’єси,
легенди, казки, вірші для дітей. На його твори українські композитори /
М.Лисенко, Я.Степовий та інші/ написали музику. І ці поезії стали народними
піснями.
В Україні у 19017 році відбулась лютнева
революція, після якої політична обстановка різко загострилась. Почалась
братовбивча війна. яка негативно вплинула на поетичну душу Олександра Олеся.
Поет гостро переживав страшні події цього лихоліття:
Де ти. Свято. Свято згоди ?
Чи не час прийти тобі ?
Задихаються народи
В братовбивчій боротьбі.
/ «Де ти. Свято. Свято згоди?»/
У лютому 1919 року Олександр Олесь,
виїхавши з дипломатичним паспортом до Угорщини, залишається за кордоном
назавжди:
Коли б я знав, що розлучусь з тобою,
О краю мій, о земелько свята,
Я попрощався б хоч з тобою
До лона рідного припав …
/ «Коли б я знав,що розлучусь з тобою»/
Відень, Берлін, Прага — для нього лише
тимчасові причали на житейському морі. Усі його думки, спогади і надії, минуле
і майбутнє, все його життя, кожна його пісня ніжно і трепетно, міцно і назавжди
пов’язані з Україною.
Журба за залишеною Вітчизною пекла його
душу. Він завжди був вірним сином України. Його поховано на кладовищі Ольшани,
у Празі. Але душа Олександра Олеся , його поезія — в Україні, якій він віддав
кожен удар свого великого, щедрого серця.
Серед великої поетичної спадщини
Олександра Олеся повертають до себе увагу твори, які входять до книги «Княжна
Україна» .
…Заспіваю вам на пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку
А бувальщину одну.
Розкажу вам, як на горах
Славний Київ наш постав,
Як він жив і розвивався,
Як столицею він став.
Хто й коли у ньому княжив.
І в який ходив поход,
Хто боровсь за Україну,
За державність, за народ.
Так розпочинається поема «Княжа Україна».
Вже з перших рядочків автор дає нам характеристику того, про що буде мовитися.
Цю книгу Олександро Олесь написав у Чехії
в 1920 році /з 1919 року і до
останніх днів життя митець перебував в еміграції /, але з різних причин
тоді вона не була видана і довгий час пролежала в рукописах. Уперше її
надрукувало львівське видавництво «Неділя» під назвою «Минуле України в піснях. Княжі часи» /1930/,
а наступне перевидання книги було здійснено 1949 року в Празі під короткою
назвою «Княжа Україна». І ось лише у 1991 році у Києві / видавництво «Веселка»
/було видано цю книгу.
Про те, як створювалася ця збірка,
письменник розповів у листі до редактора дитячого журналу «Малі друзі» Б.Даниловича
: «Княжу Україну» я написав випадково, за якихось 17 — 20 днів, перебуваючи в 1920 році в Маріенбаді на
лікуванні».
2. Прочитати поезію «Заспів» Олександра Олеся.
Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило.
Перед вами стародавні
Пройдуть хвилями часи,
Із могил до вас озвуться
Наших предків голоси.
Наших предків, що блукали
По страховищах-лісах,
Що з природою змагались
Тільки з вірою в серцях.
Ах, тоді була живою
Вся природа навкруги
І людину оточали
Духи – друзі й вороги.
У часи ті Бог великий
Не ховавсь в небесній мглі,
А усі боги родились
І вмирали на землі.
Рано вдосвіта на сході
Прокидавсь ясний Дажбог
І ходив-блукав до ночі
Синім степом без дорог.
По зелених пишних луках
Волос пас овець гладких,
Грів їх вовною м'якою,
Одганяв вовків від них.
Над дрімучими лісами,
По пустелі степовій
Бог Стрибог літав на крилах,
Грав на кобзі золотій.
Бог Перун на чорних хмарах
Вічно землю об'їздив,
Часом плакав, як дитина,
Часом сурмами будив.
Часом гнівом його серце
Наливалось, як огнем:
Левом він ревів з-під неба
І погрожував мечем.
А в річках жили русалки,
Хапуни-водяники,
Лісовик свистів у лісі,
І сміялися мавки.
Треба добре було знати
Душі всіх богів земних,
То коритись, то змагатись,
То просити ласки в них.
І змагалася людина,
В вперед невпинно йшла,
Де ясним промінням-цвітом
Дивна папороть цвіла…
…Заспіваю нам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
Розкажу вам, як на горах
Ставний Київ наш постав,
Як він жив і розвивався,
Як столицею він став.
Хто й коли у нього княжив
І в який ходив поход,
Хто боровсь за Україну,
За державність, за народ.
Розкажу вам, як боролись
Наші прадіди колись,
Як за щастя України
Ріки крові розлились.
Розкажу, чому і досі
Чути стогони її
І чому так довго в хмарах
Сонце рідної землі…
Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
3.
Словникова
робота.
Б у в а л ь щ и н а - те, що було насправді;
В о л о с (В е л е с) — бог, покровитель худоби;
К о б з а - музичний струнний інструмент;
М а в к и - лісові істоти у вигляді красивих дівчат;
К о р и т и с я — підкорятись;
Х а п у н и - ті, що хапають.
4. Прочитати поезію «Україна в старовину» Олександра Олеся.
Ліс густий, дрімучий, темний,
Споконвічний ліс росте,
Не проб'ється навіть сонце
Крізь гілля його густе.
Велетенські граби, вільхи,
Сосни, явори, дуби
Раз в століття полягають
Після віку боротьби.
Де родились, там вмирають,
Обертаються у тлінь,
На могилах виростає
Ряд наступних поколінь.
По лісах шумлять потоки,
Смарагдові від трави,
Розпливаючись то в багна,
То в озера, то в стави.
По річках, озерах, багнах
Вічний галас, вічний спів,
Крик гусей, качок і чапель,
Зойк чайок і журавлів.
Лебедині білі зграї
В небі хмарами летять,
Навкруги орлині крила
Гучно, хижо лопотять.
Над струмком спинився олень,
Прислухається, тремтить,
Десь почув непевний шелест
І зникає через мить.
То ведмідь ішов напитись,
Остудитися в воді,
То збирають під дубами
Чорні вепри жолуді.
По лісах блукали кози,
Тури, олені, вовки,
Кабани, ведмеді, лосі,
Рисі, зубри, борсуки.
Не стихав до ночі галас,
Дикий рев і ніжний спів…
Все кругом жило, змагалось,
Ліс дивився і шумів.
По лісах дрімучих, темних,
З луком пращур наш ішов,
З рисем, лосем і ведмедем
Він боровся і боров.
Здобував він теплі хутра,
М'ясо, шкуру на свій дах,
Часом сам роздертий падав
З серцем звіря у руках…
А на півдні за лісами
Колихалось море трав:
То над степом буйний вітер
На шовкових струнах грав.
Степ широкий, степ безмежний,
Де початок, де твій край?!
Коли сам стрибог не знає —
У Дажбога поспитай.
В день ясний горіло сонце,
Нерухомо вітер спав,
Нерухомо в мертвій тиші
Степ незайманий стояв.
В бурю він шумів, як море,
І ховався в сизій млі,
Полохливо буйні трави
Припадали до землі.
А зимою умирав він,
Спав під килимом снігів…
Тихо, пусто… Тільки чути
Десь сумне виття вовків.
Та часами прогуркочуть
Диких коней табуни;
Наче вихори, здіймають
Білу куряву вони.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
На лісах дрімучих, темних,
На незайманих степах
Спочивала Україна
В золотих, дитячих снах.
Словникова робота.
Г р а б и, в і л ь х и, я в о р и - породи дерев;
П о т о к и - стрімкі ріки;
С м а р а г д о в і - зелені
Б а г н о — болото;
С т а в - водоймище;
В е п р і - дикі свині, кабани;
Т у р и - дикі бики.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Опишіть
природу давньої України.
ДЕРЕВА – граби, .....
ПТАХИ – гуси, ….
ЗВІРІ – олені, ….
ПРИРОДНІ ЛАНДШАФТИ – озера, ….
Четверте
лютого
Класна
робота
Тема:
Літописна оповідь «Розгром
Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам»
1.
Прочитати оповідання «Володимир обирає віру». (усно)
2.
Виконати тестові завдання (письмово)
1.
Хто не приходив до князя Володимира з пропозицією прийняти їхню віру?
А. німці;
Б. англійці;
В. євреї;
Г. греки.
2. Описані в легенді події відбувалися в:
А. 988 році;
Б. 887 році;
В. 987 році;
Г. 989 році.
3. Який з доказів не наводили бояри, щоб переконати
князя прийняти християнство?
А. служба в
них краща, ніж у інших землях;
Б. кожна
людина, скуштувавши раз солодкого, не візьме потім гіркого;
В. цей закон перейняла його баба;
Г. у грецькій
землі всі живуть заможно.
4. Кого з родичів Володимира згадано в легенді:
А. князь
Ігор;
Б. княгиня
Ольга;
В. князь
Святослав;
Г. князь Олег.
3.
Заповнити
таблицю. (виписати з тексту відповідну цитату)(письмово)
|
В кого були? |
Що побачили? |
|
У болгар |
«… нема в них веселощів, а тільки
печаль велика». |
|
У німців |
|
|
У греків |
«Знаємо тільки, що служба у них краща,
ніж у всіх інших землях». |
4.
Прочитати.
(усно)
Незадовго
до смерті Володимир призначив спадкоємцем великокнязівського престолу свого
молодшого сина Бориса. Проте, коли 1015 р. князь помер, між іншими синами
почалася міжусобна боротьба. Літописець стверджує, що проти братовбивства
рішуче виступив Ярослав, що княжив тоді в Новгороді.
Після того, як Ярослав став правителем, він доклав багато
зусиль, щоб захистити країну від нападів печенігів. Цей князь зробив дуже
багато для процвітання Київської Русі. Наприклад, після того, як він остаточно
розбив печенігів, то на місці битви наказав побудувати Софійський собор,
присвяченій Мудрості Господній (бо слово «Софія» з грецької перекладається як
«мудрість»). Під час правління Ярослава було укладено найдавніше зведення
правових норм — «Правду Ярослава» (пізніше ця частина увійшла до «Руської
правди»). У цьому документі встановлювалися штрафи за вбивства, за приниження
людської гідності. Князь Ярослав укріпив місто таким чином, що ці мури не знали
рівних у Європі. За зразком візантійської столиці було зведено Золоті Ворота —
головний парадний в'їзд до Києва, також було закладено Георгіївський та
Ірпінський монастирі.
Князь дуже любив книги, навіть сам перекладав. У нього
була своя бібліотека. За його діяння Ярослава почали називати «Мудрим».
5. Прочитати літописну оповідь «Розгром Ярославом печенігів.
Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».(усно)
6
Продовжіть речення ( Яку
характеристику ви можете дати князю Ярославу?):
Ярослав
– хоробрий, …
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (одне на вибір, письмово):
1.
. Напишіть міні-твір на тему (високий рівень): «Літопис,
який мені найбільше запам'ятався» (5–7 речень).
2. Дайте відповіді на запитання (достатній рівень):
- Який літопис описує боротьбу Святослава з печенігами?
- Який літопис описує будівництво Золотих Воріт у Києві?
- Який літопис описує початок будівництва Києва?
Перше
лютого
Класна
робота
Тема:
Любов руських (українських) князів до своєї землі Літописна оповідь «Святослав укладає мир з греками та повертається до
Києва. Смерть Святослава».
Князь Святослав уславився як відважний воїн, талановитий полководець. Він здійснював походи з метою зміцнення Київської Русі, примусив сусідні держави рахуватися з її інтересами. Підкорив східнослов’янський союз в’ятичів, звільнив від залежності хозарам і примусив сплачувати данину Києву неслов’янські племена мурому, черемисів, мордву, буртасів…
1. 1. Прочитати
текст літописної оповіді «Святослав
укладає мир з греками та повертається до Києва. Смерть Святослава».
В літо 964. Коли князь
Святослав виріс і змужнів, почав він збирати багато хоробрих воїнів. У походах
він ходив легко, мов пардус, і
багато воював. Не возив він за собою в походах ні воза, ні казанів, не варив
м’яса, а тонко нарізавши конину, або
звірину, або воловину, підсмажував
на вогні і так їв. Не мав він і шатра,
а спав, підстилаючи у голови пітник
із сідлом, і такими ж були і всі його воїни. А коли князь виступав походом, то
посилав у інші землі із словами: «Іду на ви».
В літо 971.
Узяв місто мечем і послав до греків із словами:
— Іду на ви і
хочу взяти вашу столицю...
І сказали
греки:
— Ми не
здужаємо вистояти проти вас. Візьми з нас данину на себе і на дружину свою, тільки скажи, скільки
вас, і ми дамо на кожного.
Так говорили
греки, підлещуючись до руських, як те вміли вони робити. І сказав їм Святослав:
— Нас двадцять
тисяч, — і надбавив десять тисяч, бо було руських усього десять тисяч.
І виставили
греки проти Святослава сто тисяч війська і не дали данини. І рушив Святослав на
греків, а греки вийшли на руських. Коли ж руські побачили їх — вельми злякалися
такої безлічі воїнів. І сказав тоді Святослав:
— Нам нема
куди відступати; хочемо чи не хочемо — треба битися. Так не посоромимо землі
Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби. Якщо ж побіжимо —
сором нам буде. Тож не побіжимо, а станемо твердо, а я піду попереду вас. Якщо
моя голова ляже, то про свої потурбуйтеся самі.
І відповіли
воїни:
— Де твоя
голова ляже, там і свої голови складемо.
І вийшли
полками руські, і була січа велика,
і переміг Святослав, і побігли греки.
Тоді пішов
Святослав до столиці, воюючи і розбиваючи міста, які стоять і донині
безлюдні... Дійшов Святослав до Царгорода. І дали йому данину. Він же взяв і на
убитих, кажучи: «Візьме за убитого його рід».
І повернувся
Святослав на Дунай у Переяславець з великими дарами і великою славою.
В літо 972, коли
настала весна, поплив Святослав через пороги. І напав на нього Куря, князь
печенізький. Убили Святослава, узяли його і зробили чашу із черепа, обкувавши
його, і пили з черепа печеніги.
СЛОВНИЧОК:
Пардус – гепард.
Конина — м’ясо коня.
Воловина — м’ясо вола.
Шатро — намет.
Пітник — цупкий матеріал, що
підкладали коневі під сідло.
Січа — битва.
Дружина – військо.
2. ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ (Усно)
- Який приклад із біографії князя Святослава свідчить про його
невибагливість у побуті? Прочитай ці рядки в тексті.
- Про яку рису характеру
князя Святослава свідчили його слова Іду на ви?
- Перекажи епізод із літопису, у якому князь воював із греками.
- Поясни, як ти розумієш слова князя Святослава: Так не посоромимо
землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби.
- Який приклад у бою показував князь Святослав своїм воїнам?
- Як загинув князь
Святослав? Перекажи цей епізод близько до тексту твору.
3.
Дати характеристику князю Святославу. Звернутися за допомогою до
ілюстрацій у підручнику, де зображено князя. (Виконати
роботу в зошиті)
|
Святослав |
Впевнений у собі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.
Продовжити речення (письмово в зошитах)
КЛОУЗ-ТЕСТ
v Перший
літопис називався …
v Найвідомішим
літописцем був …
v За
легендою Київ заснувало плем’я …
v Засновниками
Києва літопис називає …
v Місто
Київ дістало свою назву на честь …
v Кий
не міг бути простим перевізником, бо …
12 жовтня .
Класна робота
«Мудра
дівчина». Побудова казки, її яскравий національний колорит.
Після прочитання казки заповнити табличку (дописати якості)
|
Маруся |
Батько |
Пан |
Брат |
|
Добра, смілива, … |
Добрий, чесний, … |
Ледачий, … |
Зажерливий, … |
12 жовтня .
Домашня робота
Виконати тестові завдання.
Усна народна творчість. Казка Мудра дівчина.Тести
1.Чому багатий брат дав дійну корову бідному?
А жалко стало дітей бідного брата;
Б не хотів сам доглядати за коровою;
В хотів,щоб бідний брат відробив йому за корову;
Г бо корова давала мало молока, тому тримати було її не
вигідно.
2.Чому пан загадав братам загадку?
А щоб вирішити, хто з братів правий;
Б щоб показати, який він розумний;
В бо думав, що брати не розгадають загадку, тому корова
залиться йому;
Г бо йому не хотілося роздумувати, хто з них правий.
3.Ситніш над усе багатий брат уважав
А гроші;
Б землю – матір;
В панські хорти;
Г панські кабани.
4. Куди дів кашу пан, яку прислала йому Маруся?
А віддав її собакам;
Б віддав свиням;
В викинув горбцям;
Г повернув бідному чоловікові.
5.Куди вийшов пан, коли до нього двоє прийшли судитися?
А на ганок;
Б на подвір я;
В на рундук;
Г за поріг.
6.Слова: ” Ви лоша прив яжіть, а матерів повипрягайте та й
пустіть…”належать
А панові;
Б Марусі;
В бідному братові;
Г багатому братові.
7. У що запрягла Маруся цапа?
А у сани;
Б у гринджоли;
В у воза;
Г у тачку.
- Маруся
відволікла нацькованих на неї собак, випустивши
А горобця;
Б зайця;
В лоша;
Г цапа.
- Сто
локіт – це
А приблизно 50 м.;
Б приблизно 30 м.;
В приблизно 40 м.;
Г приблизно 60 м.
- Ситніш
над усе убогий брат назвав:
А землю – матінку;
Б ріну матір;
В панських кабанів;
Г хліб і сало.
11.Твір ” Мудра дівчина” – це
А казка;
Б легенда;
В міф;
Г переказ.
- Казка
має таку будову:
А зачин, основну частину, кінцівку;
Б вступ, основну частину, кінцівку;
В вступ, основну частину, висновок;
Г вступ, основну частину, мораль.
07 травня.
Класна
робота.
МИКОЛА
ВІНГРАНОВСЬКИЙ „СІРОМАНЕЦЬ”. ДОБРОТА, ВИГАДЛИВІСТЬ, РІШУЧІСТЬ САШКА, ЙОГО
ЗДАТНІСТЬ НА САМОСТІЙНІ ВЧИНКИ, ОСОБЛИВО У ВІДСТОЮВАННІ СВОЄЇ ПОЗИЦІЇ
Турбота — рух душі.
Г. Сковорода
1. Вікторина „Упізнай героя” (Дати відповіді письмово)
1. Він любив, як цвітуть
будяки.
2. У нього огнедишне око,
бурякові кулаки й чорний мотоцикл, на якому він відвозить крадену солому.
3. Він вставав раненько,
ішов лісом до школи, любив природу й хотів стати лісником.
4. Він подавав хлопчакам
голос, і вся ватага рушала за ним у виселок додому.
5. Він поїхав у Київ і
купив собі вовкодавиху.
6. Він жив на полігоні,
оглух, вивчив графік навчань, ховався від вибухів у воронках.
7. Він загубився в
заметіль, його врятував Сіроманець.
8. Він підібрав узимку на
дорозі голодного, знесиленого вовка і привіз додому, доглядав його.
9. Вона сердилась і казала,
нащо дався йому отой звір та чому він робить із вовка святого.
10.
Він привів у ліс свого старого коня як приманку для вовка й сидів у засаді.
11.
Він плакав, і великі срібні його сльози котилися й падали на пісок.
12.
Вона дивувалася, що Сашко ходить до школи лісом, не боїться вовків, і
навчала, що треба оберігати і ліс, і воду, і повітря, і звірів.
13.
Він був головою колгоспу, дозволив Чепіжному вирити яму- пастку для
Сіроманця.
Він умів говорити, співати старим голосом,
плакати, йому щоночі снився один і той самий сон.
14.
Він робить рішучі вчинки, учить
дорослих, що звірі живі, їм теж треба жити, що не можна багатьом іти на одного,
старого, сліпого.
15.
Вони видовбали ломами в мерзлій
землі Сіроманцеві погріб — житло під лісосмугою.
16.
Він високий, широкогрудий, з малими
вушками на великій голові, з великими димчастими незрячими очима.
17.
Він вважає, що якби Сіроманець був
зрячим, то пішов би в таке місце, де люблять вовків.
18.
Він прийшов помирати сам.
19.
Він прибрав Сіроманця, розчесав його
і сказав: „От тепер ми з тобою і на людей стали схожі”.
20.
Він, видно, пиріжки з печінкою любив
з дитинства, бо ковтнув пиріжки, навіть не пожувавши.
21.
Він прохав не забувати його й
запевнював, що сам ніколи Сіроманця не забуде.
2. Прочитати.
Василь Чепіжний і категорія добра.
Йому не притаманне почуття доброти
взагалі: він не жаліє власного старого коня, бо привів його як приманку для
вовка; у нього бурякові кулаки і огнедишне око; він убив усю вовчу зграю,
навіть вовченят; хоче вбити Сіроманця; спати не може, жити не може, тільки про
це й думає; обманює, злодій, не дбає про інших, лише про себе.
Петро Лях, льотчики та категорія добра.
Петро врятував вовка, підібравши
знесиленого звіра на зимовій дорозі, привіз Сіроманця додому; він, льотчики, їх
діти піклувалися про вовка, годували, любили, ставилися до Сіроманця добре, по-
людськи, після того як Сіроманець урятував сина Андрійка, Петро Лях ставився до
вовка як до члена власної родини.
Батьки Сашка й категорія добра.
Мати наче й жаліла вовка, називала
„бідненьким”, але дратувалася, коли хлопець починав розмову про Сіроманця,
мовляв, вовк є вовк, навіщо про нього думати. Вона не виявляла бажання
вислухати сина, бути доброю й розуміючою матір'ю, допомогти йому, хоча бачила
та знала, що Сашко хворобливо сумує, страждає, переживає. Мати нічим не сприяла
Сашкові, щоби врятувати вовка, хоча могла б. Батько Сашка — голова колгоспу.
Він мав багато можливостей порятувати самотнього сліпого звіра, але натомість
нічого не зробив: то він у відрядженні, то відсутній удома, бо на роботі. Сашко
лише мріяв про розмову з татом, але вона так і не відбулася. Видно, що батьки
Сашка зовсім не переймалися долею зацькованого людьми вовка Сіроманця, хоча в
них була можливість проявити себе милосердними, але вони не скористалися нею.
Чи можна їх вважати добрими?
30 квітня.
Класна
робота.
М.Вінграновський.
Доброта,
вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у
відстоюванні своєї позиції.
Епіграф: Природі, звірові,
людині Людської треба доброти.
В. Романюк
Записати у зошити тему уроку, епіграф.
1. Дати відповідь (письмово)
· Як Сашко ставиться до Сіроманця? Чому
саме так?
· Де вони зустрілися вперше? Що вас
найбільше вразило в цьому епізоді?
· Що помітив пізніше Сашко в очах
Сіроманця
· Якими словами Сашко називає вовка? Заповніть
таблицю.
|
Сашко так називає вовка: |
Сіроманець |
· Який сон щоночі снився Сіроманцеві?
· Який сон тричі бачить Сашко?
2. Створення синонімічного ряду
— Доберіть дієслова, синонімічні щодо
поняття „творити добро”, й заповніть схему.
|
Робити добро — це значить... |
підтримати |
3. Прочитати.
Прийом сну, який використовує автор,
підкреслює велике горе, якого вовк не може позбутися, яке не забувається.
Можливо, Сіроманець карається, бо, як ватажок зграї, не зберіг її. І в Сашка
також дуже символічний сон: йому справді снилися пропливаючі в синьому океані
повз його хату білі айсберги. На одному сидів Сіроманець, а Сашко сумно дивився
на них з вікна. Айсберги, ці величезні льодові гори, символізують холод,
холодність (з боку людей), байдужість, а білий колір тут додає чистоти, віри в
справедливість, надії, що вовк буде врятований, знайде бажану свободу, спокій у
місці, де не буде злих людей. Тричі Сашку являлися в снах айсберги, але на
третій раз вовка не було. Ці сни вказують на смуток хлопчика, тугу за вовком,
утрату надії на зустріч із Сіроманцем. У письменника відчай, жаль, сум
кольорові, вони — білі, як айсберги, як глибокі холодні сніги. Цей чистий
холодний білий колір надзвичайно точно передає стан душі хлопчика, його розпач
і тривогу: „Вовка не було”.
Добро — тло, на якому краще видно характери
персонажів.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Відповісти на запитання підручника.
26квітня.
Класна
робота.
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сіроманець»
Захоплива й драматична історія про хлопчика й вовка як приклад
гармонії людини й природи.
Так треба жити, щоб
нікому зла не чинити.
Народна мудрість
Записати у зошити тему уроку, епіграф
1. Прочитати.
Микола Степанович Вінграновський —
сучасний письменник, кіноактор, кінорежисер, сценарист — народився в місті
Первомайську на Миколаївщині.
Ще в дитинстві відзначався допитливістю та
дотепністю. Також Микола мав надзвичайний хист відчувати неповторну красу
природи, людську доброту, помічати те, що інші не завжди помічають.
У школі вчився добре. Після закінчення
школи вступив до Київського театрального інституту. Так 1956 року Микола став
студентом. Назавжди запам'яталася юнакові зустріч з Олександром Довженком.
Великий митець забрав Вінграновського на навчання до Всесоюзного державного
інституту кінематографії в Москву.
Після закінчення вузу М. Вінграновський
розпочав свою роботу на Київській кіностудії ім. Олександра Довженка як актор,
режисер і сценарист.
У кіноповісті „Повість полум'яних літ”
(режисер О. Довженко) Вінграновський блискуче виконав роль головного героя —
Івана Орлюка.
Писати вірші почав у студентські роки. З
60-х років виходять його поетичні твори для дорослих. Багато пише для дітей:
зб. „Андрійко-говорійко”, „Мак”, „Ластівка біля вікна”, „На добраніч”, повісті
„Первінка”, „Сіроманець” та ін. Микола Степанович — лауреат Міжнародної премії
фундації Антоновичів та Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.
26 травня 2004 р. на 68 році життя
перестало битися серце Миколи Степановича Вінграновського, заслуженого діяча мистецтв
України, одного зі славної когорти поетів-шістдесятників.
Сьогодні до нас у гості завітала казка М.
Вінграновського „Сіроманець”. Митець продовжує традиції народної казки,
одухотворяючи звірів, і здається, що вони справді вміють думати, почувати, говорити.
Ця казка на білих лапах
Іде уночі по дорозі,
І місяць тече по хатах,
І в казки на віях
сльози.
Іде вона, наша казка,
Аж дивиться — наша хата!
Хлопчик не міг іще
спати,
Заходь в нашу хату, будь
ласка!
М. Вінграновський
За жанром цей твір не просто повість, а
повість-казка. Саме з великої любові до природи народився такий гуманний заклик
письменника М. Вінграновського, який звучить у повісті „Сіроманець”. Пригадайте
кінець фрази — важливе, ключове слово „Треба оберігати не тільки воду, повітря
і ліс, але й...?”
То, виходить, природа та звірі в
небезпеці? Виявляється, їх треба оберігати? І від кого ж?
2. Словникова робота (прочитати)
- Гармонія — поєднання, злагодженість;
- гуманізм — людяність у діях і ставленні
до інших, із почуттям любові та поваги; льоля — дитяча сорочка;
- підзор'я — поетичний образ життя на
рідній землі, під зорями;
- стратегія — наука ведення війни;
- тактика — наука про підготовку та
ведення бою;
- інтернітина — просмолений м'який
будівельний матеріал для зовнішніх покрівель;
- охляп — (їхати охляп) їхати на коні без
сідла;
- фланелевий — виготовлений із фланелі,
м'якої натуральної тканини;
- полігон — ділянка місцевості, спеціально
обладнана для проведення навчальної стрільби;
- диверсія — пошкодження військових
об'єктів ворожими агентами або народними месниками;
- бушлат — верхній одяг у моряків.
3. Робота з текстом
(Зачитати описи природи та вовка з повісті
„Сіроманець”.)
- „Ліс тепло дрімав у сніговій халабуді.
Дрібненькі хрестики від синичих лапок, замерзла блідо-блакитна головка лісового
дзвоника, щиглики на кінському щавелю перезимували цю зиму”.
- „Сонний ліс тихо спав у таких, як і сам,
сонних снігах”.
- „Вечоріло. Сіре повітря між вечором і
ніччю текло собі яром... Гойднувся листок на березі, наче подумав, падати йому
сьогодні чи почекати краще до завтра”.
- „Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в
обличчя перецвілими будяками. Тихо пливло павутиння, і тоненька хмарина лежала
над яром, наче капустяний листок”.
- „У яру нічого не росло — боялося
весняних вод”.
- „Дихнула весна з лиману. Теплий погляд
весни зупинився найперше в снігах — і осіли сніги. Навпроти сонця удень
засокотіли з-під них золоті струмки”.
- „Перед ним стояв Сіроманець! Високий,
широкогрудий, з малими вушками на великій голові, з великими димчастими
незрячими очима”.
4. Дати відповіді (усно)
· Як називають описи природи в художньому
творі?
· Чи є природа дійовою особою в повісті
„Сіроманець”? Доведіть свою думку.
· За допомогою яких художніх засобів
авторові вдалося передати сутність природи як живої істоти?
· Яким зображений Сіроманець у творі?
5. Прочитати початок твору.
(Від слів „Вночі прийшла осінь” до слів
„Зграя мовчечки влягалася”)
6. Дати відповіді (письмово)
· Якби не було в цьому уривку слова
„вовк”, то йшлося б неначе про кого
· Що говорили про вовка в селі люди?
· Чи було це насправді так?
· Хто з селян ненавидів Сіроманця?
· Чому В. Чепіжний — злочинець?
· Що хоче зробити Чепіжний з вовком?
· Де Сашко робить вовкові пристанище
· Чи довіряє вовк Сашкові?
· Як Сіроманець потрапив у сім'ю льотчика
Петра Ляха?
· Чи згадував Сіроманець Сашка, коли жив у
льотчиків?
· Куди якось подівся вовк з полігону?
· Чи зустрілися знову Сашко і Сіроманець?
· Що хоче зробити Сашко для вовка?
7. Складання
асоціативного грона до образу сіроманця. (Перенести таблицю в зошити)
|
вожак зграї |
Сіроманець вовк звір |
старий |
|
уміє говорити |
сліпий |
|
|
уміє плакати |
досвідчений |
|
|
уміє дружити |
розумний |
|
|
любить дітей |
сильний |
|
|
уміє співати |
самотній |
|
|
уміє прощати |
красивий |
|
|
добре розбирається |
вірний |
|
|
в людях |
||
|
здатний на подвиг |
добрий |
|
|
великий |
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати характеристику образу Сашка.
23 квітня.
Класна робота.
Г. Тютюнник «Дивак». Образ Олеся. Риси його характеру.
Описи природи у творі
1) Яка тема, ідея новели?
2) Чого
вчить вона нас?
3) Чому
новела називається «Дивак»?
4) У
чому ж його дивацтва? Перерахуйте.
5) Чи
вважаєте ви це дивацтвом?
6) Чому
дорослі, та й однолітки, не розуміють хлопця?
7) А як
же треба жити на землі?
8) Вам
подобаються дивацтва Олеся?
9) Яку
істину обстоює в новелі Г. Тютюнник?
10) Чи
можна назвати благородними товаришів, сусідів, діда, які вважали Олеся диваком
11) Чи
любив дід свого онука, навчаючи жити по-хижацьки?
12)
Отже, дід правий?
13) Який
висновок ви зробили для себе, прочитавши новелу?
Знайдіть
та випишіть цитати з тексту, які описують:
□ поведінку дятла ;
□ природу навколо школи ;
□ замерзлу річку ;
□ ліс увечері ;
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ: Напишіть власне закінчення оповідання Гр. Тютюнника ≪Дивак≫ (до 1 с.).
19 квітня.
Класна робота.
Григір ТЮТЮННИК. «Дивак». Ідея неповторності й багатства
внутрішнього світу людини.
1.
Прочитати.
Григір Михайлович
Тютюнник народився 5 грудня
1931 р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській
родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та
сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника.
Після визволення
України від фашистської навали Тютюнник закінчив п’ятий клас сільської школи і
вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева в Харкові, в
колгоспі, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у військово-морському флоті
(у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською
мовою).
Після закінчення
Харківського університету (1962)
Гр. Тютюнник учителював у вечірній школі на
Донбасі. 1963-1964 рр. працює в редакції газети «Літературна Україна», публікує
в ній перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито...».
Молодіжні журнали «Дніпро» та «Зміна» вміщують новели «Місячної ночі»,
«Зав’язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера».
1966 р. вийшла перша
його книжка «Зав’язь», яка була однією з тих книжок, що засвідчили новий злет
української прози і зробили популярним ім’я
Гр. Тютюнника, воднораз вирізнивши його серед
творчої молоді. Журнал «Дружба народов» відзначив оповідання Гр. Тютюнника як
кращі у своїх публікаціях 1967 р.
1968 р. «Литературная
газета» оголосила всесоюзний конкурс на краще оповідання. Гр. Тютюннику було
присуджено премію за оповідання «Деревій». Твір дав назву збірці (1969), до
якої увійшли повість «Облога» та кілька оповідань.
На початку 70-х років
Гр. Тютюнник працював у видавництві «Веселка». Серед його продукції — настільна
книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до
якої виявився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного
читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка»
(1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант
письменника.
За книги «Климко»
(1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено
республіканську літературну премію ім. Лесі Українки 1980 р. В останні місяці
життя письменник працював над повістю «Житіє Артема Безвіконного».
Не в змозі реалізувати
свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980
р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством.
1989 р. його творчість
була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.
2. Тестове
завдання
1. Чому дорога річкою не була зручнішою взимку?
А Тому що вона довша; Б тому що лід тонкий;
В тому що є дорога лісом; Г тому що ніхто нею не користувався.
2. Що намалював Олесь на снігу?
А Хату й півня; Б школу й себе;
В свою родину; Г снігового янгола.
3. З ким порівнює автор
А 3 хазяїном лісу; Б з санітаром;
В з дроворубом; Г з лісником.
4. Що запропонували школярі Олесю?
А Прогуляти уроки;
Б піти до бібліотеки;
В запросити їх до себе;
Г подушки гнути.
5.
Який перший урок чекав на Олеся в школі?
А
Письмо;
Б читання;
В
малювання;
Г природознавство.
6. Чому Олесь раптово покинув школу?
А Йому терміново потрібно було
повернутись додому;
Б не хотів робити те, що задала
вчителька;
В він вирішив приєднатися до
хлопчаків на річці;
Г вчителька вигнала його з
класу.
7. Що сприяло примиренню Олеся з Федьком?
А
Бійка;
Б розмова;
В кінець
уроків; Г
пиріг із м'ясом.
8. Хто підвіз Олеся додому?
А Дід
Прокіп;
Б сусід Микола;
В батько
Петро;
Г брат Пилип.
9. Чим топили піч у родині Олеся?
А
Мотлохом;
Б вугіллям;
В
соломою; Г деревом.
10. Дядьки на вигоні називали Олеся диваком, а як їх назвав дід?
А
Фармазони;
Б патякали;
В
дурні; Г божевільні.
11. Кого захищав Олесь від діда?
А
Федька;
Б коней;
В
маму;
Г вчительку.
12. Про яку казку мріяв Олесь?
А Про дятла;
Б про ліс;
В про Котигорошка;
Г про Івасика-Телесика.
3. Дати відповіді на запитання.
1. Яка стежка до школи була зручніша для Олеся?
2. Чому мати наказувала Олесеві не йти річкою до школи?
3. За що хлопчик любить зиму?
4. Чим привернула увагу Олеся сосна?
5. Чому Федько назвав хлопчика «зрадником»?
6. Чи образився Олесь на хлопців?
7. Чому хлопчик втік зі школи?
8. Що робив Олесь у лузі?
9. Якою була зустріч на мосту Олеся і Федька Тойкала?
10. За що похвалив хлопчика дід Прокіп?
11. Чому хлопчикові стало сумно, коли він повертався з дідом
додому?
12. Що снилося малому Олесеві?
4. Знайдіть описи
природи в оповіданні ≪Дивак≫ і виразно
прочитайте їх. Які художні засоби (тропи) точно й коротко передають красу
довкілля: дерев, снігу, птахів, бору, річки?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
1.
Поділіть оповідання на чотири частини,
доберіть до кожної з них заголовки й запишіть їх у зошит.
2.
Складіть
план характеристики Олеся, використавши в ньому слова: вік, портрет, вчинки, ставлення, уява, поведінка та ін.
16 квітня.
Класна робота.
«Осінь-маляр із
палітрою пишною…» Краса рідної природи й відтворення її поетом засобами
поетичної мови.
1.
Дати
відповіді на запитання так чи ні.
1. У Максима Рильського батько був з бідної сімї.
2.
Мати Максима Рильського навчила любити природу
3. Максим Рильський народився в
селі Романівка
4. Коли помер батько , на плечі
матері лягли усі турботи
5. Батьковими мудрими порадами
поет керувався все життя: “ Коли хочеш
зробити зле, поміркуй як слід, а тоді не роби. Коли ж задумав добре, не вагайся.
Ніколи не чини вдень такого, що заважало
б спати вночі ”.
6. Максим
Рильський найбільше любив читати
7. Поезія
, в якій розповідається про явище природи називається «Дощ»
8. Перша
збірка Максима Рильського «На білих островах»
2.
Прочитати
поезію «Осінь-маляр із палітрою пишною» с. 213.
3.
Запам’ятайте!
Палітра-дощечка або
пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби.перен. сукупність
кольорів, кольорова гама, характерна для картини або творчості художника.
Маляр- той,хто займається
живописом, малюванням.
Маляр-робітник,
який фарбує стіни, будівлі загалом
Шати-багате, розкішне
святкове вбрання, металева оправа на образах.
4. Скласти паспорт поезії:
Тема:
Ідея:
Основна
думка:
Жанр:
5. Визначити художні засоби поезії:
Епітети:
Метафори:
Уособлення:
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ :
1. Вивчіть один вірш М. Рильського напам’ять (на власний вибір).
2. Намалюйте ілюстрацію до вірша М.
Рильського ≪Дощ≫ (за бажанням).
3. Прочитайте оповідання Гр. Тютюнника ≪Дивак≫.
12 квітня
Класна
робота.
Максим
РИЛЬСЬКИЙ. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»). Основні відомості про поета.
1.
Прочитати поданий матеріал.
Я ненавиджу брехню
У всякій одежі,
В розкішній та пишній найбільше,
Самовдоволену тупість,
Хоч би й носила вона
В золотих обідках окуляри,
Метушливість, хапливість, крикливість,
Заздрість і себелюбство,
Гучними словами прикриті,
Очі, презирливо змружені,
Жиром огидним заплилі,
Вуха, заткнуті ватою
Супроти вітру і горя людського,
Зраду й підлоту
З очима блудливими,
Фарисейство і лицемір’я
У личині моральності строгої...
Я ненавиджу!
Речі прості і чисті люблю я:
Серце, для друзів одкрите,
Розум до інших уважний,
Працю, що світ звеселяє,
Потиск руки мозолястої,
Сині світанки над водами,
Шум у лісі зелений і шум золотий,
Спів солов’їний і пісню людську.
Скромну шипшину і горду троянду.
Мужність і вірність,
Народ і народи –
Я люблю!
З цих слів
ми можемо сказати , що Максим Рильський був простою ,дуже доброю, щирою,відкритою
людиною і це любив у людях.
У цій поезії
є для вас нові слова фарисейство, лицемір’я та личина.
Давайте
пояснимо значення цих слів.
Фарисейство-це лицемірство,ханжество. Фарисеї – це були
послідовники релігійно-політичної течії, що існувала в Іудеї з ІІ ст..до н.е.
до ІІ ст.н.е.і захищала інтереси забезпечених верств населення, а також
вирізнялася фанатизмом і лицемірством.
Лицемір – нещира людина, яка вдає із себе доброчесну,
щиросердну
Личина-це машкара, маска. Удавана зовнішність людини. Погана
, зла, підступна людина.
Максим Тадейович не був суто кабінетною людиною.
Залишався тим життєлюбом, який завжди знаходив час для задушевного спілкування
з друзями, для улюбленого мисливства,
для риболовлі, для пісні…
Він був легкою
людиною, якщо під цим словом розуміти душевну відкритість, уміння слухати
співрозмовника, безмежну доброту, людинолюбство й дотепність.
А такі риси,як допитливість, працелюбність,
людяність, доброта –були основними
рисами Максима Тадейовича.
6 червня 1964 року поета
привезли з Москви, з лікарні, додому, в Голосіїв. Перед раком підшлункової
залози навіть кремлівська медицина виявилася безсилою. Цю приреченість відчував і сам Максим Тадейович.
Дмитро Павличко, який у ті дні відвідав недужого,
згадував: «З дверей палати я побачив ліжко, подушку, а на подушці – маску
висохлого лиця.Тіло було вкрите простирадлом, і здавалося, що його зовсім
немає…Якусь мить я стояв, не впізнаючи Максима Тадейовича…Сльози виступили на
моїх очах…Рильський збагнув, що зі мною. Здогадався, що я от-от вибухну риданням. І, щоб запобігти
цьому, сказав: - Що з вами, Дмитре?
Бійтесь Бога, ви таки змарніли! Мабуть, провели веселу нічку в товаристві
московських поклонниць!
Я зрозумів: він кидає мені рятівне коло. Не
хоче, щоб я захлинався плачем над його ложем смерті».
Одному з перших
біографів поета Юхимові Мартичу мріялося: «Коли
б за кожен його добрий вчинок життя подарувало Золотому Серцю бодай день –
смерть відступила б надовго». На жаль, цього не
сталося. Серце Максима Рильського перестало битися 24 липня 1964 року.
2.
Прочитати поезію М.Т.Рильського «Дощ» с. 213.
3.
Записати в зошит:
Тема:
оспівування краси природи.
Ідея: возвеличення чарівності дощу.
Основна
думка: захопленість рідною природою,
її величним та дивовижним світом, райдужними кольорами.
Жанр: пейзажна лірика.
4.
Виписати в зошит художні засоби з поеії «Дощ».
Епітети:
Метафори:
Порівняння:
Дощ дуже
важливий у природі, адже без нього все засохне та пропаде, не буде хліба. Своє
захоплення цим явищем у вірші «Дощ» М.Рильський виражає багатьма прикметниками
та прислівниками, що доповнюють створений образ, землю називає матір’ю, дощ та
землю персоніфікує , оживляє їх.
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ (на вибір):
1. Намалювати ілюстрацію до поезії.
2. Написати твір-мініатюру на тему «Я
люблю слухати дощ» з малюнком до нього
3. Скласти поетичний твір про дощ.
22
січня.
Класна
робота.
Олександр
Олесь. «Заспів», «Україна в старовину», «Ярослав Мудрий». Поетична оповідь про
минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, любов до рідної
землі.
1. Прочитати вірш «Заспів» (с.137-139)
2. На основі
прочитаних рядків розказати про природу Давньої України (усно).
3. Усно дати
відповідь на запитання:
– про які часи
говорить поет, коли згадує Волоса, Перуна, Стрибога?
-
Кому
поклонялися наші предки? Яка була віра?
-
Яку
строфу письменник повторює? Для чого?
-
4. Прочитати вірш «Україна в
старовину»
Ліс
густий, дрімучий, темний,
Споконвічний ліс росте,
Не проб'ється навіть сонце
Крізь гілля його густе.
Велетенські граби, вільхи,
Сосни, явори, дуби
Раз в століття полягають
Після віку боротьби.
Де родились, там вмирають,
Обертаються у тлінь,
На могилах виростає
Ряд наступних поколінь.
По лісах шумлять потоки,
Смарагдові від трави,
Розпливаючись то в багна,
То в озера, то в стави.
По річках, озерах, багнах
Вічний галас, вічний спів,
Крик гусей, качок і чапель,
Зойк чайок і журавлів.
Лебедині білі зграї
В небі хмарами летять,
Навкруги орлині крила
Гучно, хижо лопотять.
Над струмком спинився олень,
Прислухається, тремтить,
Десь почув непевний шелест
І зникає через мить.
То ведмідь ішов напитись,
Остудитися в воді,
То збирають під дубами
Чорні вепри жолуді.
По лісах блукали кози,
Тури, олені, вовки,
Кабани, ведмеді, лосі,
Рисі, зубри, борсуки.
Не стихав до ночі галас,
Дикий рев і ніжний спів…
Все кругом жило, змагалось,
Ліс дивився і шумів.
По лісах дрімучих, темних,
З луком пращур наш ішов,
З рисем, лосем і ведмедем
Він боровся і боров.
Здобував він теплі хутра,
М'ясо, шкуру на свій дах,
Часом сам роздертий падав
З серцем звіря у руках…
А на півдні за лісами
Колихалось море трав:
То над степом буйний вітер
На шовкових струнах грав.
Степ широкий, степ безмежний,
Де початок, де твій край?!
Коли сам стрибог не знає —
У Дажбога поспитай.
В день ясний горіло сонце,
Нерухомо вітер спав,
Нерухомо в мертвій тиші
Степ незайманий стояв.
В бурю він шумів, як море,
І ховався в сизій млі,
Полохливо буйні трави
Припадали до землі.
А зимою умирав він,
Спав під килимом снігів…
Тихо, пусто… Тільки чути
Десь сумне виття вовків.
Та часами прогуркочуть
Диких коней табуни;
Наче вихори, здіймають
Білу куряву вони.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
На лісах дрімучих, темних,
На незайманих степах
Спочивала Україна
В золотих, дитячих снах.
5. Запишіть у зошит
короткий опис України в старовину.
6. Прочитати вірш «Ярослав Мудрий» (с.140-142)
7. Усно відповісти на запитання:
- Як ставиться автор до
Святополка?
- 3 чим порівнюється у творі доба правління
Ярослава Мудрого?
- Яку політику щодо іноземних
держав проводив князь?
- Чи відповідали іноземці
Ярославу взаємністю?
- За що Ярослава прозвали
«мудрим»?
- Яку заповідь дав синам Ярослав
перед смертю? Чи виправдали вони надії батька?
8. виконати тестові завдання:
1.
Тест
1. Ярослав сів на трон:
А другим братом; Б четвертим братом;
В третім братом; Г двоюрідним братом.
2. Який епітет використав автор, описуючи Святополка?
АОкаянний; Б мстивий; В хоробрий; Г кровожерний.
3. Представники якої національності не торгували в Києві?
А Італійці; Б німці; В англійці; Г
угри.
4. Як закордонні торговці найчастіше потрапляли до Києва?
А Разом з експедиціями; Б караванами крізь
Карпати;
В пішки крізь кордони; Г човнами по Дніпру.
5. Який титул мав Ярослав?
АЦар; Б князь; В самодержець; Г володар.
6. Хто розважав іноземних послів при дворі Ярослава?
А Штукарі; Б клоуни;
В кочівні актори; Г
закордонні чарівники.
7. З ким не воював Ярослав, обороняючи свою державу?
А 3 печенігами; Б з
поляками; В з черкесами; Гз татарами.
8. Про якого брата Ярослава складав славетні пісні великий співець Боян?
А Святополка; Б Всеволода; ВМстислава; Г Володимира.
9. Кого подолав у поєдинку брат Ярослава?
А Олега; БРедедю; В Аскольда; Г Юрія.
10. Що заповів Ярослав своїм синам перед смертю?
А Здійснити загарбницький план;
Б
розпочати війну з ворогами;
Вжити в мирі та розбудовувати
країну;
Г покликати правити державою руського князя.
11. Ярослав передрікав, якщо сини не будуть наслідувати батька, то
перетворяться на:
А нероб та ледарів; Б ворогів;
В іноземних холопів; Гвигнанців і жебраків.
12. Як виконали нащадки заповіт Ярослава?
АОсміялись на весь світ;
Б з честю виконали;
В виконали, як могли; Г відмовились
виконувати.
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ: с. 143-158 прочитати п’єсу «Микита
Кожум’яка».
18
січня
Класна
робота.
Літописні
оповіді. «Володимир обирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого
будівництва в Києві.»
1. Прочитати
оповідь «Володимир обирає віру» за підручником (с. 133-134)
- У
цьому літописі йде мова про те, що Київ часів князя Володимира був
багатонаціональним містом, і представники
різних релігійних напрямків намагалися приєднати князя до своїх вірувань. Він
вислухав пропозиції усіх послів, але жодна віра не припала йому до душі. Тоді,
порадившись з боярами, він відправив мудрих мужів по різних країнах
придивлятися до кожної віри. Після їхнього звіту Володимир обрав християнство.
2. Усно
відповісти на запитання.
-
Представники яких конфесій приходили до
Володимира?
-
Чому жодна віра спочатку йому не
сподобалась?
-
Як він вирішив знайти потрібну релігію?
-
Який вибір він зробив? Чи вплинула на нього
релігія бабусі, княгині Ольги?
3. Прочитати
оповідь «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві.» с.
135-136.
- Літопис
зображує події 1034 р., коли печеніги напали на Київ за відсутності Ярослава,
який зібрав військо в Новгороді та пішов визволяти свою столицю. Рішуча битва
виникла на рівнині, на якій зараз стоїть собор Св. Софії. Печеніги були
розгромлені. Ярослав мав гарні дипломатичні відносини з багатьма європейськими
країнами, тому коли він почав справді будівничу діяльність, мистецький самоцвіт
Східної Європи стікався в Київ. Як тільки розгромив печенігів, Ярослав відразу
побудував на побоєвищі величаві Золоті Ворота з церквою Благовіщення, монастирі
Юрія та Ірини й величний Софійський Собор. За словами літопису, Ярослав днями й
ночами читав книги, збирав письменників і гарнописців та велів їм перекладати
й переписувати церковні книги, що з них утворив згодом велику книгозбірню при соборі
Св. Софії в Києві.
4. Усно
відповісти на запитання.
-
Чому печеніги напали на Київ?
- Чим завершилась
славетна битва Ярослава з печенігами?
-
Які пам’ятки архітектури залишив Ярослав нам у спадок?
-
Яким було ставлення Ярослава до книжок?
5. Диктант «Літописні оповіді». Дати відповідь Так чи НІ
1. Київ назвали на честь старшого з братів.
2. Царгород був столицею Візантії за часів князя
Святослава.
3. Конфлікт перетворився на військове
протистояння, тому що Святослав не міг домовитися з греками щодо умов
укладання миру.
4. Святослав загинув у війні проти греків.
5. Князю Володимиру дуже сподобалась ісламська віра.
6. Щоб обрати підходящу віру, Володимир розіслав по
світу своїх вчених мужів.
7. Бабуся Володимира, княгиня Ольга, прийняла свого
часу християнську віру.
8. Печеніги напали на Київ за відсутності князя
Ярослава.
9. Ярослав воював із багатьма європейськими
країнами.
10. Золоті Ворота було збудовано на честь перемоги
Ярослава над печенігами.
11. Ярослав зовсім не
вмів читати.
12. У Софійському
соборі була найкраща бібліотека тих часів.
ДОМАШНЯ РОБОТА: с.
137-139 прочитати.
15
січня.
Класна
робота.
Літописні
оповіді: «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь», «Святослав укладає мир
із греками і повертається до Києва. Смерть Святослава»
1. Прочитати.
—
Літописи Київської Русі є одним із найпримітніших історико-культурних явищ
Середньовіччя. На відміну від хронік більшості країн Європи, написаних
латиною, вони викладені рідною мовою, якщо й не цілком ідентичною розмовній
народній, то дуже близькою до неї. Саме цим і зумовлена надзвичайна
популярність літописного жанру на Русі. Літописи були надбанням не лише
давньоруської книжної еліти, а й широкого загалу грамотного населення. їх
читали й переписували впродовж кількох століть, завдяки чому дійшли до нашого
часу.
Традиція літописання
склалася в Києві у X ст., але згодом поширилася практично на всі райони Русі.
Літописи писали в Новгороді, Переяславі, на Волині, в Галичі, у Володимирі на
Клязьмі, в інших удільних князівствах. їхніми авторами були ченці, ігумени
придворних монастирів, представники князівської адміністрації і навіть князі.
У літописах
відображається історичне минуле нашого народу за хронологією часу, а найстаріші
літописи є історичними пам’ятками.
Сьогодні на уроці ми
починаємо знайомство з літописами з оповідей про заснування Києва та панування
перших князів.
2. Записати в зошиті:
Тема: зображення історичного початку
Київської держави, її перших правителів та розвитку упродовж часів княжої доби.
Ідея: уславлення історичних осіб, які
зробили внесок у розквіт Української держави.
3.
Прочитати літопис (сторінка 130-131) «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь».
- У
цьому літописі розповідається про заснування Києва трьома братами — Києм, Щеком
та Хоривом і їхньою сестрою Либідь. «Кий сидів на горі, де сьогодні Боричів яр,
Щек сидів на горі, що нині називається Щекавиця, а Хорив на третій горі, що від
нього прозвалася Хоривиця. І поставили город на ім’я найстаршого брата і дали
йому ім’я Київ».
4.
Дати відповіді на запитання (усно):
▼ Звідки взялися брати?
Чим вони займались?
▼ Які ще назви пішли від їхніх імен?
▼ Чому Київ назвали на
честь старшого брата?
5.
Прочитати літопис (сторінка 131 - 133) «Святослав укладає мир з греками і
повертається до Києва. Смерть Святослава».
- Літопис
оповідає про затяжні перемовини Святослава з Царгородом щодо укладання миру.
Греки не пристали на умови Святослава, тому все завершилось військовим
протистоянням, переможцями в якому були греки. Мир було укладено і Святослав
мав змогу повернутись додому. Але дорогою він отримав новини про напад
печенігів і вирушив боронити свої землі. Цей похід виявився для нього останнім.
6. Дати відповіді на запитання (усно):
▼ Хто був правителем Царгороду того часу?
▼ Про що сперечався Святослав із греками?
▼ Що вплинуло на
перемогу греків?
▼ На яких умовах було укладено мир?
▼
Чому греки не допомогли Святославу побороти печенігів?
▼ Як загинув Святослав?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: сторінка 133-136 (прочитати)
11 січня.
Класна
робота.
Леонід
Глібов. «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?».
1. Дайте
відповіді на питання (розгадайте кросворд)
1. Де працював Глібов (назва міста)?
2. Як звуть письменника Байкаря?
3. Як звали батька Л. Глібова?
4. Що писав Л. Глібов?
5. Вірш, у якому перші літери кожного рядка,
прочитувані згори вниз, утворюють слово або речення.
6. Головний герой вірша Л. Глібова
«Химерний маленький».
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
3 |
|
|
|
|
||||||
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|||
2. Прочитати.
Особливості
поетичної мови Л. Глібова
Мовні
засоби, якими користувався Л. Глібов, лексичні, фразеологічні та синтаксичні,
працювали на створення єдиного стилю газети. Його мова емоційно забарвлена,
експресивна. Творча індивідуальність автора, його світосприймання та
світовідчуття, ставлення до явищ навколишньої дійсності й оцінка їх — усе це
позначилося на доборі та організації мовних засобів. Авторові вдалося
органічно поєднати мовні засоби публіцистики, що вимагала впливу, переконання,
довіри (розмовна лексика, вставні слова, звертання) та художнього письма
(тропи, фразеологізми). Усі ці мовні засоби працюють на створення його
індивідуального стилю, який витворювався в гармонійному поєднанні елементів
художнього та публіцистичного стилів письма, глибокого ліризму й гострої сатири.
Характерною ознакою цього стилю було використання засобів комічного (іронії,
сатири, дотепу).
3. Робота
над твором «Хто розмовляє?» (сторінка 125)
«ХТО РОЗМОВЛЯЄ?» Прочитати.
Акровірш
дає відгадку, що розмовляють річкова рослина осока, яка на відміну від калини,
не дуже у великій пошані в людей, і сорока. Сорока ж має чим похвалитися: про
неї складена казка- примовка для маленьких діточок, котрим показують на
пальчиках, як вона кашку варила, діток годувала. Акровірш викликає посмішку,
адже автор використав смішні словосполучення («і ніхто ніде ніяк»). Твір дуже
емоційний за рахунок окличних речень.
Записати
в зошит:
Тема твору «Хто розмовляє?»:
розмова осоки та сороки про пошану в народі.
Ідея: засудження негативних
рис характеру.
4. Робота
над твором «Хто сестра і брат?»(сторінка 126) Прочитати.
«ХТО СЕСТРА І БРАТ?»
Великою пошаною в
народі користувалися хліб та круп’яні культури, з яких люди готували щоденні
страви. Тому Л. Глібов і склав акровірш про гречку, з якої виходить
добра каша з поливкою (підливкою) та маслечком. Не менше популярним було й
просо, з якого робили пшоняну крупу та варили польову кашу чи козацький куліш.
Акровірш нагадує народну пісню звертаннями, повторами, вигуками, вживанням
пестливо-зменшувальних слів.
Записати в зошиті:
Тема твору «Хто
сестра і брат?»: зображення двох зернових культур. їхня
значимість у народі.
Ідея: просо та гречка,
корисні для людини. .
Основна думка: слід
хвалити людину за добрі вчинки.
5. Робота над твором «Хто вона?» (сторінка 126)
Прочитати.
«ХТО
ВОНА?»
У вірші йдеться про першу весняну пташку — ластівку,
яка приносить тепло, будить природу та дає надію на нове життя.
Записати в зошиті:
Тема
твору «Хто вона?»: зображення першої весняної пташки —
ластівки.
Ідея:
ластівка — символ надії на нове життя.
6. Виконати тестові завдання:
1. У
якому вірші йдеться про першу весняну пташку?
А
«Хто брат і сестра?»; Б «Що за птиця»;
В «Хто розмовляє»; Г«Хто вона?»
2.
З ким розмовляє сорока у вірші «Хто розмовляє»?
А Осока; Б калина; В
малина; Г горобець.
3.
Який жанр нагадує акровірш «Хто брат і сестра»?
А Переказ; Б легенда; В народна
пісня; Г казка.
4.Хто
злякається води у вірші «Хто вона?»
А Зима; Б
сніжок; В сонечко; Г ластівка.
5.Хто
сховається у вірші «Хто вона?»
А Ластівка; Б сніжок; В
сонечко; Г зима.
6.Хто
прогляне у вірші «Хто вона?»
А Сніжок; Б
сонечко; В квітка; Г хмарка.
7.
Кому складають пісні у вірші «Хто розмовляє?»
А Сороці; Б осоці; В
Україні; Г калині.
8.
Хто догодив славі у вірші «Хто розмовляє?»
А Осока; Б калина; В
сорока; Г Україна.
9.Про
кого забувають у вірші «Хто розмовляє?»
А Україну; Б сонце; В осоку; Г сороку.
10.
Хто вмивався росою у вірші «Хто сестра і брат»
А Просо; Б
гречка; В поле; Г ластівка.
11.
Чия страва кипить у полі у вірші «Хто сестра і брат»
А Гречка; Б рис; В
просо; Г овсюка.
12.Про
кого літає славонька аж до моря у вірші «Хто брат і сестра»?
А Просо; Б рис; В
калина; Г гречка.
Домашнє завдання:
підготуватися до контрольної роботи. Повторити матеріал за підручником с.
113-127.
Немає коментарів:
Дописати коментар